Вівторок, 19 березня
Ми у соціальних мережах:
Групи управління

Про управління

Історія утворення та розвитку фітосанітарної служби

З руйнівною силою різних хвороб і шкідників рослин люди по-знайомилися дуже давно. У Біблії і в працях великих грецьких і римських мислителів, зокрема, Аристотеля, Теофраста, Плінія, Гомера, містяться перші повідомлення про борошнисту росу, іржу та інші хвороби рослин. Проте справжня природа хвороб рослин  до XIX ст. залишалася невідомою. Через це з’явилося чимало необґрунтованих засобів їх захисту, у тому числі і використання хімічних сполук природного походження. Великий поет і філософ Гомер рекомендував використовувати сірку як засіб боротьби із шкідниками рослин. Згідно з даними Майона, Катон у 200 р. до н.е. рекомендував обкурювати виноград димом сірки проти хвороб. Поступово люди дізнавалися про токсичні властивості сполук арсену (миш’яку), ртуті, міді, вчилися використовувати різні трави, робити з них відвари, настої тощо. 
У 20-х рр. минулого століття в Україні відбувалися масові розмноження небезпечних шкідників зернових колосових, кукурудзи, цукрових буряків, овочевих і плодових культур. Основні історично вагомі кроки в розвитку прогнозування хвороб на Україні були зроблені понад 80 років тому. Ці обставини і клопотання місцевих земельних органів стали приводом для організації у 1925 р. відділу захисту рослин у Наркомземі України і Центральної станції захисту рослин.
Історія карантинної служби бере початок у 1931 році  зі створення Державної служби з карантину рослин при  Народному комітеті землеробства. Завданням якої була запобігання проникненню регульованих (відсутніх) шкідливих організмів на територію держави.
У 1940 р. була створена централізована служба обліку і прогнозів. У передвоєнні та післявоєнні роки інтенсивно розвивався хімічний метод захисту рослин, і для обґрунтування його застосування необхідною стала інформація про розповсюдження й фенологію шкідливих організмів. У цей період активно розробляються і впроваджуються методики розробки багаторічних, фенологічних прогнозів та прогнозів шкідливості.
В 1973 р. сектори обліку і прогнозів реорганізовані у лабораторії діагностики і прогнозів, а спостережні пункти – у пункти сигналізації і прогнозу.
30 червня 1993 року вважається офіційною датою створення національної служби з карантину рослин – день, коли Верховна Рада прийняла Закон України «Про карантин рослин».
Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Особливого розвитку хімічний захист рослин у світі набув в останні десятиліття. У світовій практиці для боротьби з шкідливими організмами використовується кілька сотень діючих речовин, на основі яких виготовляється близько 5000 препаратів.
14 жовтня 1998 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про захист рослин» і цей день вважається офіційною датою створення національної служби захисту рослин України.
Лабораторії діагностики і прогнозів у 2007 р. реорганізовані у відділи прогнозування та фітосанітарної діагностики обласних державних інспекцій захисту рослин.
У 2013 р. державні інспекції із захисту і карантину рослин об’єднані в єдину державну фітосанітарну інспекцію, яка була головним державним органом Міністерства аграрної політики та продовольства України, що контролює і відповідає за фітосанітарний стан у державі.
У 2016 р. фітосанітарна інспекція увійшла у структуру Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, як управління фітосанітарної безпеки. Пізніше до управління фітосанітарної безпеки приєднався відділ контролю в насінництві та розсадництві.
Історію контрольно-насіннєвої справи пов’язують з німецьким вченим Фрідріхом Ноббе. Саме він в 1863 р. створив першу в світі лабораторію по визначенню якості насіння. В Україні першу контрольно-насіннєву лабораторію, яка офіційно застосовувала норми на якість насіння, було створено в 1897 р. професором П.Р. Сльозкіним при Товаристві заохочення землеробства і сільської промисловості. Завдання контрольно-насіннєвих станцій полягали у дослідженні насіння, а саме: лабораторному і польовому контролі, проведенні наукової і методичної роботи, підготовці працівників з контролю насіння, пропаганді ідей контролю. 
В 1965 р. лабораторії були реорганізовані в державні насіннєві інспекції, а їх діяльність спрямовувалася на посилення  контролю за якістю насіння і на організацію активної допомоги господарствам в покращенні якості насіння.
Виробнича діяльність управління фітосанітарної безпеки спрямована на виконання завдань, зазначених Законами України «Про захист рослин», «Про карантин рослин» та інших підзаконних актів. В даний час функції відділ контролю в насінництві та розсадництві здійснює керуючись Законом України «Про насіння та садивний матеріал», який розроблений та доповнений поправками з урахуванням міжнародних стандартів аналізу насіння, прийнятих на Конгресі Міжнародної асоціації з насіннєвого контролю (ISTA).