П'ятниця, 29 березня
Ми у соціальних мережах:
Групи управління
s
17 січня 2022

Карантинні організми Волинської області: західний кукурудзяний жук

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera) - шкідник злакових, кукурудзи, бобових, гарбузових, складноцвітих, внесений до списку А-2: «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні» (згідно із наказом від 29.11.2006  № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019). З початком вегетаційного періоду спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідно до затвердженого плану робіт, проводять моніторинг території Волинської області з метою виявлення карантинних організмів. Моніторинг відбувається візуально з відбором зразків та за допомогою феромонних пасток. 

Протягом 2021 року обстеження на виявлення західного кукурудзяного жука тривали на площі 846,3 га, ревізія старих вогнищ - на площі 430,24. Наявність шкідника підтверджено  на площі 131 га.                              

Західний кукурудзяний жук вперше був виявлений у Волинській області   2017 року:  у Володимир – Волинському районі - на площі 45 га,  в Іваничівському (нині - Володимир – Волинському) районі –  60 га, Луцькому районі – 80 га, Ковельському районі – 50 га, у Ратнівському (нині - Ковельському) районі– 45 га, у Старовижівському (нині - Ковельському) районі - 20 га,  у  Турійському (нині - Ковельському ) районі – 30 га. За сприятливих кліматичних умов цей шкідник  розповсюдився на території  12 населених пунктів Луцького, Ковельського та Камінь-Каширського районів.

На 01.01.2022 р. загальна площа зараження  західним кукурудзяним жуком на Волині  становить  430,24 га, створено 12 карантинних зон.                   

Західний кукурудзяний жук належить до родини листоїдів (Chrysomelidae). Дорослі жуки мають овальне тіло довжиною 4,2 - 6,8 мм, вони жовтувато-бурі з темнішими вусиками і жовтими смужками на надкрилах. Самці дрібніші від самок і мають темніше забарвлення. Західний кукурудзяний жук на території України має одну генерацію протягом року. Шкодять як личинки, так і жуки. У червні, з настанням стабільного тепла, у ґрунті з’являються личинки західного кукурудзяного жука. Протягом декількох годин з моменту відродження личинки відшукують коріння кукурудзи і починають його поїдати. Триває цей цикл приблизно місяць. Залежно від кількості личинок коріння може бути об’їдене повністю і рослини полягають. За сприятливих умов вони можуть ще відростити компенсаторні коріння і піднятись. При цьому стебло набуває форми «гусячої шиї». Після дозрівання гусінь у кореневій системі перетворюється на лялечок. Ця стадія триває близько тижня, згодом з’являються жуки, які вилазять на поверхню і шкодять вже зеленій частині рослини. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани.  Самка декілька разів відкладає у ґрунт на глибину 5-30 см до 500 яєць. Ці яйця зимують у ґрунті і наступного року з них з’являться личинки.

Ефективним агротехнічним заходом проти західного кукурудзяного жука є сівозміна. Поля кукурудзи, на яких виявлено  вогнища західного кукурудзяного жука, переорюють після збирання врожаю і засіюють іншими культурами. Застосування пестицидів (відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні) рекомендовано у двох фазах розвитку шкідника – личинки та імаго. Також можливим є внесення під час сівби гранульованих препаратів проти личинок західного кукурудзяного жука.

 

 

Матеріал підготував спеціаліст управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Федір Копитко.