П'ятниця, 17 вересеня
Ми у соціальних мережах:
Групи управління
s
09 квітня 2020

ЩЕ РАЗ ПРО ІНОКУЛЯЦІЮ НАСІННЯ СОЇ

Не дивлячись на значне поширення інформації про методологію і практику використання мікробних препаратів у технологіях вирощування бобових культур і зокрема сої, все більше сільчан звертаються в ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» з проханням надати інформацію про те, що таке інокуляція насіння сої, як і коли її слід проводити, як цей захід впливає на кінцевий результат вирощування бобових культур і зокрема сої.

Нам відомо також, що сьогодні багато, як фізичних, так і юридичних осіб, звертаються не лише в нашу установу, але і в засоби масової інформації з проханням надати роз’яснення щодо застосування азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних  біопрепаратів для обробки насіння сої. І це не випадково, адже площі посіву під цю культуру в останні роки постійно збільшувалися і не лише в нашому регіоні. А тому, відповідаючи по-суті піднятих питань, насамперед слід відмітити, що обробка насіння сої являється обов’язковим і ефективним елементом технології її вирощування, а саме слово «інокуляція», як поняття, означає введення живих мікроорганізмів у тканини рослин або поживне середовище для їх культивування (вирощування, виготовлення). Процес інокуляції насіння сої починається з моменту обробки насіння азотфіксувальними та фосфатмобілізуючими  біопрепаратами. Інколи цей процес ще називають «бактеризація насіння», що також правильно, якщо це здійснюється бактеріальними, а не , наприклад, грибковими препаратами.

Для глибшого розуміння суті цього явища слід відмітити, що протягом минулого століття вченими аграріями, мікробіологами, науковими установами, зокрема Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ та іншими установами країни було проведено масштабні дослідження ґрунтових мікроорганізмів, особливо тих, що розвиваються в кореневій зоні і встановлено, що коріння рослин знаходиться у щільному оточенні ґрунтових мікроорганізмів, які утворюють своєрідний «чохол» - ризосферу. При цьому, і це також дуже важливо знати, ці угрупування ґрунтових мікроорганізмів є специфічними для кожного виду рослин. Було доведено також, що саме ці повноцінні мікробні угрупування формують комфортні умови для живлення рослинного організму: з одного боку – мікробні угрупування сприяють ефективній міграції поживних речовин до коренів, оскільки саме ці ґрунтові мікроорганізми  (через ланцюжки бактеріальних клітин, гіфи і міцелій мікроскопічних грибів) забезпечують контакт кореневої системи з віддаленими ґрунтовими агрегатами, на яких адсорбовано поживні речовини; з іншого – мікроорганізми внаслідок інтенсивної ферментативної діяльності та продукування метаболітів (продуктів життєдіяльності) впливають на доступність для рослин важкорозчинних сполук біогенних елементів (кисень, вуглець, водень та інші). Експериментально доведено, що позбавлення рослин необхідної мікрофлори (а саме ці процеси сьогодні відбуваються у вітчизняному землеробстві) може призвести до зниження інтенсивності кореневого живлення до 15 разів!

Отже, в системі Грунт – Мікроорганізми – Рослина, ґрунтові бактерії і мікроскопічні гриби є незамінною і невід’ємною складовою. Саме тому, тільки та рослина, яка забезпечена повноцінним комплексом мікроорганізмів здатна одержати необхідне живлення і реалізувати свій потенціал урожайності.

Ось чому в останні роки ми все частіше констатуємо факт, коли товаровиробник, збільшуючи внесення мінеральних добрив, очікуваного результату (віддачі) не отримує. А головна причина – відсутність або незначний рівень забезпеченості в ґрунтовому комплексі агрономічно цінних мікроорганізмів, які забезпечують взаємопов’язаний обмін в системі Грунт – Мікроорганізми – Рослина. Простіше кажучи – в системі Грунт – Мікроорганізми – Рослина – випадає центральна ланка – Мікроорганізми. Вихід із ситуації – внесення в достатній кількості органічних добрив, широке застосування сидератів, або штучне привнесення агрономічно корисних мікроорганізмів (біопрепаратів) у потрібне місце, у потрібній кількості і в потрібний час. Власне на цьому і ґрунтується ідея застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування с/г культур, в тому числі і сої.

Що стосується інших аспектів застосування азотфіксувальних та фосфатмобілізуючих  біопрепаратів, то слід відмітити, що застосування цих препаратів сприяє не лише поліпшенню живлення рослин, підвищенню урожайності і якості культур, насіння яких інокулюються, але і збагачує ґрунт органічним азотом. За даними Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН України розміри азотнакопичення можуть бути достатніми як для забезпечення окремих бобових культур, в тому числі і сої, так і для поповнення азотного фонду ґрунтів. Так продуктивність азотфіксації в агроценозах із соєю становить 60-90 кг на 1га, а з конюшиною і люцерною від 150 до 200 кг на 1га!

Що стосується фосфорного живлення інокульованих рослин, то за цих умов коренева система ініційованих бактеризацією насіння рослин, здатна проникати на значні глибини, залучаючи до рослинного метаболізму фосфати, які не можуть бути використані рослинами за інших умов. В даному випадку інокульовані рослини є своєрідною біологічною помпою, за допомогою якої відбувається повернення фосфатів у верхні горизонти ґрунтового профілю.

Все сказане, як на наш погляд, прояснює ситуацію коли і для чого необхідно проводити інокуляцію насіння сої та інших бобових культур. Разом з тим, хотілося б звернути увагу на найпоширеніші помилки при застосуванні мікробних препаратів на бобових культурах, зокрема сої. 

Перша  помилка може виникати ще при плануванні інокуляції: це неврахування специфічності мікроорганізмів. Адже кожен препарат, як уже відзначалось, створено на основі мікроорганізмів, специфічних до певної бобової культури. На основі специфічних ризобій (бульбочкових бактерій) розроблено інокулянти для сої, люпину, гороху, люцерни, конюшини, козлятника, буркуну, вики, кормових бобів, сочевиці, лядвенцю рогатого та ін. Тому необхідно використовувати для кожної культури відповідний інокулянт (біопрепарат).

Другою помилкою є неправильний розрахунок концентрації (титру) мікроорганізмів. Інокульоване «навантаження» на насіння або на одну рослину повинно бути не менше 100-500 тис. клітин мікроорганізмів. Інакше корисні бактерії не зможуть домінувати над іншими ґрунтовими мікроорганізмами, що заселяють поверхню коренів рослини і не матимуть шансів перемогти у конкуренції з ними. А тому контроль за титром має супроводжуватись вимогою документів (сертифікатів якості), які його підтверджують у постачальників біопродукції.

Істотне значення має вказане в рекомендаціях оптимальне співвідношення обсягів робочої суспензії препарату та насіння, бо за надмірної зволоженості може порушитись норма його висіву. Уникнення цієї помилки сприятиме збереженню від ушкодження оболонок насіння, особливо сої, яка має тонку і ніжну оболонку, що швидко набрякає.

У зв’язку з тим, що насіння деяких бобових культур, особливо сої, має гладку поверхню і водна суспензія мікробних препаратів утримується на ньому погано, слід у робочий розчин для інокуляції насіння обов’язково добавляти водний розчин прилипача (клейких речовин): меляси (3-5%) технічного желатину (1%), казеїну (1-1,5%), клейстеру з борошна або крохмалю (3-5%) та ін.. Однак в жодному разі не можна застосовувати як клейкий елемент селікатний клей та токсичні для мікроорганізмів рідкі комплексні добрива.

Проводячи інокуляцію, насіння слід ретельно перемішувати і оберігати від пошкодження прямими сонячними променями.

При застосуванні інокулянтів, мінеральні добрива застосовуються у невисоких «стартових дозах». Внесення стартових добрив азоту в діючій речовині понад 30-40 кг/га,  часто затримує утворення бульбочкових бактерій і знижує активність фіксації ними атмосферного азоту внаслідок високого запасу поживних речовин у сім’ядолях і значної кількості нітратного азоту в орному шарі ґрунту.

На ефективність інокулянтів суттєво впливають пестициди. Особливо важливо знати з якими протруйниками інокулянти сумісні, а з якими їх контакт не бажаний, тому застосування мікробних препаратів і пестицидів в окремих випадках слід розділяти в часі.

Застосування системних гербіцидів під час вегетації рослин менш небезпечне, ніж застосування ґрунтових гербіцидів та хімічних протруйників, оскільки найбільш вразливими до впливу хімікатів (хімічних пестицидів та агрохімікатів) є перші етапи взаємодії мікроорганізмів з рослинами. Гербіциди на основі ацетохлору пригнічують утворення бульбочок сої та знижують ефект інокуляції. Під впливом гербіцидів Дуалу і Тиллану також зменшується кількість бульбочок. Негативно впливає на симбіоз і одночасна інокуляція та обробка інсектицидом з основною діючою речовиною діметоатом.

На запитання де можна придбати біопрепарати для інокуляції сої, слід сказати, що в Переліку пестицидів дозволених для використання в Україні в даний час зареєстровано 146 препаратів. Серед широкої гами мікробіопрепаратів які сьогодні представлені на ринку біопродукції є препарат «Ековітал», задепонований Інститутом мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. На території Волинської області даний препарат виготовляється атестованою виробничою лабораторією відділу біологічного методу захисту рослин ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» у відповідності до Ліцензійного договору «Про надання невиключної ліцензії на використання  «ноу-хау»», біопрепарат «Ековітал» №66 від 10 березня 2017р. між Інститутом та ДУ «Волинська фітолабораторія»

• Титр препарату – 3*109

• Гектарна норма препарату становить 2 л на тону насіння сої 

• Вартість Ековіталу регулюється Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 № 96 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.01.2016 р. № 18) «Розміри плати за послуги, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, з питань охорони прав на сорти рослин».

За консультацією щодо застосування та подання заявки на виготовлення, придбання препарту, звертайтесь в обласну фітосанітарну лабораторію: 45632. с.Зміїнець, Луцького району, вул. Ліскова,1 телефон  (0332), 72-71-31, 72-38-88, fito_lab_volyn@i.ua, 0985293125, biolab.vol@i.ua. Наш сайт: www.fitolab.volyn.ua.