ЩОДО ЕПІЗООТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ ПО СКАЗУ ТВАРИН
Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток.
Зооноз сказу є одним з найбільш поширених в Україні природно – осередкових захворювань ссавців. В Україні сказ реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.
Епізоотична ситуація щодо сказу в Україні має ряд особливостей, зокрема, це еволюція епізоотії як природно-вогнищевого, так і антропоургічного (міського) типу тому проведенню антирабічних заходів, зокрема вакцинації собак і котів проти сказу, службою ветеринарної медицини області приділяє першочергову увагу.
Провівши аналіз з 2006 по 2017 роки відмічаємо, що із 5828 проведених вірусологічних досліджень від сільськогосподарських тварин та тварин дикої фауни сказ підтверджено у 447 випадках, з яких 244 (54 %) червона лисиця.
З метою реалізації положень міжнародних угод між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства і розвитку села Республіки Польща щодо виконання програми боротьби зі сказом на території України починаючи з 2012 року в області проводиться пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин. У зв’язку із виконанням вищевказаної програми збільшилась кількість надходжень біоматеріалу для дослідження на сказ. Якщо проаналізувати відсоткове співвідношення досліджено/позитивно - тенденція випадків захворювання на сказ зменшується, з 14 % у 2006 – 2009рр. до 4-10% у 2014-2017 рр.
Виявлення випадків сказу тварин у Волинській області з 2006 по 2017 роки у відсотках до досліджених