Середа, 2 грудня
Ми у соціальних мережах:
Групи управління
s
17 листопада 2020

СОСНОВА СТОВБУРОВА НЕМАТОДА (BURSAPHELENCHUS XYLOPHILUS) - ЗАГРОЗА ДЛЯ ХВОЙНИХ ЛІСІВ

Ліси є важливою складовою нашої планети, вони виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі) функції, відіграють важливу роль в економіці нашої країни. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу істотно збільшує ризик завезення з деревиною, пило та лісоматеріалами нових шкідливих організмів, які раніше були відсутні на території країни. Одним з найбільш небезпечних шкідників хвойних дерев є соснова стовбурова нематода (Bursaphelenchus xylophilus). Даний вид нематод відноситься до списку А-1: Карантинні організми, відсутні в Україні (згідно наказу від 29.11.2006  № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019). Уражує різні породи хвойних дерев (сосна, ялина, кедр, ялиця, модрина).

Соснова стовбурова нематода поширена в Канаді, США, Мексиці,Японії, Китаї, Тайвані, Південній Кореї, Португалії та Іспанії (поодинокі спалахи). На території України В. xylophilus не зареєстровано, однак кліматичні умови є сприятливими для натуралізації виду у разі його проникнення. Це може стати загрозою не лише для лісонасаджень країни, але й експорту лісоматеріалів. Розповсюдження соснової стовбурової нематоди відбувається із зараженими пило і лісоматеріалами, тирсою, корою, саджанцями хвойних порід та зрізаними гілками. Основними переносниками В. xylophilus є жуки роду Monochamus (вусачі). Представники златок і довгоносиків – переносники неспецифічні.

Біологія розвитку. В. xylophilus – двостатеві нематоди, червоподібної форми, завдовжки – 800 мкм, завширшки – 20 мкм. Соснова стовбурова нематода має два типи життєвого циклу: мікофагії та фітофагії. В обох випадках перенесення нематод від одного господаря до іншого відбувається за допомогою жуків. Розвиток за типом мікофагії відбувається за участю фітопатогенних грибів, які розвиваються в ураженій деревині. Самки жуків роду Monochamus навесні, у період відкладання яєць, переносять личинок нематод четвертої стадії розвитку із виснажених дерев заражених нематодою, на здорові. Через отвори личинки проникають у дерево. В стовбурі нематоди живляться гіфами грибів (в основному Сегаtocystis spp.). Проникнувши в деревину подальший розвиток нематод відбувається 2-ма шляхами, які істотно відрізняються один від одного. Перший за участю комах - дисперсійний, і другий без них - генеративний.

При генеративному типі розвитку В. xylophilus проходить стадії яйця, чотирьох личинкових стадій та статевозрілих особин. Личинка першого віку (J1), перебуваючи в яйці, линяє до личинки другого віку (J2). На стадії J2 вона виходить з яйця, після чого слідують ще дві личинкові стадії (J3 і J4). Розвиток від яйця до дорослої особини триває 3-5 діб.

За настання не сприятливих умов, таких як низька температура, нестача їжі, утворюються дисперсійні личинки (3-го віку), які збираються у деревині навколо колисочок із лялечками монохамуса. Навколо колисочок з лялечками жуків розростаються гіфи грибів, на яких знаходяться нематоди. Коли жуки відроджуються, залишаючи дерево, переносять із собою нематоди під надкрилами та у трахеях.

Розвиток за типом фітофагії В. xylophilus відбувається на клітинах смоляних каналів. У цьому випадку нематоди є першопричиною загибелі дерева. У період додаткового живлення жуків на молодих пагонах сосни нематоди залишають проміжних господарів і проникають у смоляні канали, уражуючи їх епітеліальні клітини. Приблизно через три тижні дерево проявляє перші ознаки засихання. Ослаблене дерево стає привабливим для жуків із роду Monochamus, які збираються на стовбурах для спарювання. На цій стадії помітне сильне в’янення та пожовтіння хвої. Через 30 – 10 діб після початку зараження дерево гине. Нематода переходить від живлення живими рослинними тканинами до живлення грибами, що захоплюють і колонізують мертве дерево. Розмноження нематод і розвиток личинок жука триває до наступного заляльковування.

У результаті фітофагії, а потім мікофагії на грибах Botrytis, Ceratocystis, які розвиваються у мертвій деревині, нематоди швидко розмножуються і чисельність їх різко збільшується.

В штучних умовах для підтримки живої культури В. xylophilus використовують культури фітопатогенних грибів – Botrytis cinerea та інших. Свій життєвий цикл В. xylophilus на цьому грибі завершує за 12 днів при 15°С, за 6 днів – при 20°С, за 4-5 днів –  при 25°С, і за 3 дні – при 30°С. Температурні пороги розвитку нематоди становлять +9,5°С і +33°С. Відкладання яєць починається на 4-й день після відродження личинки з яйця.

Перші ознаки патологічної реакції рослини з’являються через 24 години після ураження. Відбувається грануляція цитоплазми, деформація і руйнування ядерних клітин паренхіми радіальних і тангенціальних променів деревини. Зовнішні ознаки в’янення простежуються у дорослих рослин через 10 - 20 днів після зараження, у саджанців – через 6 - 7 днів. В’янення зумовлюється закупорюванням провідних судин газами, що надходять з уражених тканин. Надалі спостерігають прояв таких ознак: зменшення і повне припинення виділення смоли; редукується транспірація через хвою, а згодом і взагалі припиняється; в’янення і побуріння хвої; цілковита загибель дерева.

Шкодочинність. Соснова стовбурова нематода спричинює захворювання – в’янення хвойних дерев, яке інтенсивно проявляється у районах із середньомісячними температурами повітря липня і серпня +25 °С. За таких умов дерева гинуть протягом одного вегетаційного сезону. Зниження середньомісячних температур до 20-25 °С затягує розвиток хвороби на два роки. Захворювання не розвивається за середньодобових температур нижче 20 °С. Дефіцит вологи посилює в’янення.

Оскільки В. xylophilus є карантинним організмом для ряду країн Європи та Азії у разі його акліматизації в Україні відбудеться різке скорочення експортного ринку. А зниження навіть незначної частини експорту призведе до відчутних економічних втрат, що має значне соціальне значення.

Фітосанітарні заходи.

Забороняється ввезення садивного метеріалу хвойних порід дерев з країн поширення соснової стовбурової нематоди.

Карантинний догляд, лабораторна експертиза ввезеного імпортного садивного матеріалу.

Обстеження посадок хвойних насаджень, їх проріджування.

Лісоматеріали, пиломатеріали, вироби з деревини, дерев’яні ошурки та подрібнена деревина хвойних порід із країн поширення В. xylophilus дозволяється ввозити на територію України лише без кори чи її залишків, після обробки за методом теплового сушіння або фумігації, про що зазначається у фітосанітарному сертифікаті.

Вся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.

Впровадження особливого карантинного режиму у вогнищах зараження. У зоні ураження обов’язкове знищення заражених дерев радикальним методом з негайним їх викорчовуванням та спалюванням. Визначення меж зараженої території за допомогою обстеження насаджень у радіусі не менше 10 км від вогнища.

Список використаної літератури:

Диагностические протоколы для карантинных вредных организмов. ДП 10:Bursaphelenchus xylophilus

Корма О. М. Методичний підхід щодо визначення фітосанітарного ризику соснової деревинної нематоди (Bursaphelnchus xylophilus (Steineret Buhrer, 1934) Nickle

Кулинич,А.О.Сосновая стволовая нематода как угроза хвойным насаждениям России / А. О. Кулинич, Н. И. Козырева, Е. Н. Арбузова // Лесохоз. информ. : электрон. сетевойжурн. –2017. – Nohttp://lhi.vniilm.ru/

Мовчан О. М.Карантиннішкідливіорганізми / О. М. Мовчан, І. Д. Устінов, І. Л. Марков, О. О. Сикало, М. М. Плиска; Голов. держ. інспекція з карантину рослин. - К. :Світ, 2000. - 200 c

Основифітосанітарного контролю продукції, щоімпортується до України / Л. А. Пилипенко //Захист і карантин рослин. - 2012. - Вип. 58. - С. 137-151.

Сикало О. О. Карантинні шкідливі організми. Частина 2. Карантинні хвороби: Підручник /О.О. Сикало, О.М. Мовчан, ІД Усгінов (за ред. 0.0. Сикало). — К.: Колобіг,

PM 7/4 (3) Bursaphelenchus xylophilus Bulletin OEPP/EPPO Bulletin43 (1), 105–118

PM 9/1 (6) Bursaphelenchus xylophilus and its vectors: proceduresfor official control Bulletin OEPP/EPPO Bulletin 48 (3), 503–515