П'ятниця, 29 березня
Ми у соціальних мережах:
Групи управління
s
11 жовтня 2021

Я щороку відвідую Вовчак, для мене це священне місце - Галина Беляновська

Галина Беляновська -  провідний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Закохана у рідний край, не байдужа до  його історії та сьогодення  волинянка -  зібрала до cотні експонатів і створила в себе вдома родинний музей «Українська хата», а її рідна батьківська хата була перевезена 2019 року в історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ», (де, як відомо, народилась Українська Повстанська Армія) і стала музеєм під відкритим небом.  Вона - любить поезію, сама пише вірші, а ще вона  - фахівець своєї справи, на займаній посаді працює ось уже 20-ий рік. 

 

Родина і урочище Вовчак

Напередодні  Дня захисників і захисниць України та Дня створення УПА  пані Галина розповіла, що її родину багато пов’язує  з цими святами, адже  всі її родичі по лінії батька проживали в колишньому селі Вовчак, на Турійщині.

«Мій рідний дід по лінії батька - Самуїл Костянтинович Димінський  загинув у Латвії  14 вересня 1944 року.  Я  розшукала в історичних архівах, що він похований у селищі Ергли, що за  45 км від міста Мадонна. Бабуся Федора залишилася вдовою з чотирма неповнолітніми  дітьми, серед яких був і мій батько…Вона з дітьми тоді  змушена була  переїхати  в сусіднє  село Свійчів Володимир-Волинського району,  де згодом народилась і я. Тяжко їм було… Село Вовчак зникло, його зрівняли з землею через УПА. Це було місце розташування однієї з перших баз українських повстанців. Щоправда,  вціліла  і збереглась там донині лише могила  рідної бабусиної сестри Уляни», - розповіла Беляновська.

«Я щороку відвідую з родиною урочище Вовчак - це священне місце, де тепер уже проходять фестивалі повстанської пісні та інші заходи,  присвячені УПА. А в липні в 2019 році мою рідну батьківську хату, яка була побудована в 60-х роках минулого століття і в якій  колись проживала зі своїми батьками і я, перевезли із села Свійчів в історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ», де вона стала музеєм під відкритим небом», - згадує патріотка. 

Пані Галина розповіла, що перевозили дерев’яну хату цілою, не розбираючи. Її підняли з фундаменту і за допомогою відповідної техніки перевезли  до урочища Вовчак. За словами волинянки, це якихось 5-7 кілометрів, але хата велика - 7 на 11 квадратних метрів, тож всі переживали, щоб  все було добре. Наразі на Вовчаку хату  реставрують, а на горищі облаштували хостел для туристів.

«Там в лісі якась особлива  аура, там легко  дихається і хочеться туди приїхати ще і ще… Про цю подію я написала вірш «…Став музей з тої хатини – для всіх внуків України! - радіє волинянка. - Я дуже вдячна  всім, хто долучився до перевезення  моєї хатки,  рада, що дідова  праця не пропала даремно і буде служити ще  багатьом поколінням».

 Музей «Українська хата»

«Хто не знає свого минулого – той не вартий майбутнього», - цитує М. Рильського пані Галина.  Вивчення історії свого роду дало їй із  сином змогу створити  родове дерево. Вона не забула про збережені сімейні реліквії, старовинні предмети домашнього вжитку початку 20-го століття та  вишиті і виткані її мамою вироби… Ця неймовірна жінка створила вдома родинний музей і назвала його «Українська хата».

«Згодом всі подруги і родичі  почали дарувати  мені цікаві експонати. Музей стали відвідувати.  Найбільше - сусідські діти! Приводять вони і  своїх друзів», - із захопленням розповідає пані Галина. 

А ще в цьому музеї Галина Беляновська  приймала своїх виборців,  адже була тричі обрана депутатом Турійської селищної ради. 

Поезія

«Люблю поезію з дитинства, бо в ній можна отримати  всі відповіді на всі запитання, які хвилюють…і висловити  все те, що відчувається десь там далеко, у глибині душі, те, що прозою передати неможливо… Я завжди з  великим задоволенням  читала вірші, читала їх  зі сцени в школі і в технікумі. Сама розпочала творити вже після 30-ти років.  Пишу вірші просто так для душі, а ще люблю дарувати  приємні  біографічні  вітання  своїм  друзям  на ювілеї. Справжня Муза приходить рідко. До речі,  моя покійна мама почала писати в 60 років», - зазначила волинянка.

Професія

У дитинстві  Галина  мріяла стати вчителькою української мови і літератури, але, як каже,  не судилося… Проте не шкодує щодо обраної професії, адже дуже любить  вирощувати  квіти і всі рослини,  а їх, запевняє,  потрібно вміти захищати  від хвороб, шкідників  і бур’янів.  

За словами Галини, так приємно стає на душі, коли дякують за консультацію чи корисні поради у сфері захисту рослин… Значить – потрібна людям така професія!

 

«Для щастя  треба зовсім не багато,

Лише  краплинку з моря доброти…

І вірити, і мріяти, і знати –

Що в  цім житті комусь потрібен ти!»

 Епілог

Галина Беляновська запевняє, що їй дуже пощастило працювати у  дружньому колективі,  де не тільки завжди нададуть практичну допомогу, коли потрібно щось в роботі, але  й допоможуть в скрутну хвилину та порадіють разом.

«Напередодні  14 жовтня, коли  українці відзначають одразу чотири свята: перше – Свято Покрови  Пресвятої  Богородиці, друге – День українського козацтва, третє свято - День створення УПА і четверте дуже молоде – День захисників і захисниць України - я щиро вітаю всіх із цими святами! Зичу всім міцного здоров’я, професійних успіхів, сімейного благополуччя і Божого благословення! Зичу стабільності, щоб всі мали  роботу в своїй країні, а не їхали працювати за кордон! І ще зичу  мирного неба всім нам! 

 

«Любіть і цінуйте свою Україну!

Шануйте її, наче неньку єдину,

Творіть добрі страви: великі й малі,

Щоб слід залишити на рідний Землі!»