В осінній період, коли завершуються польові роботи та зібрана городина: гарбузи, кабачки, картопля, зерно, кукурудза,— зростає ризик занесення збудника африканської чуми свиней (АЧС) у господарства. 

Під час пошуку корму дикі кабани часто заходять на поля, де на рештках городини залишають свої біологічні виділення, у яких може зберігатися збудник АЧС.  

Африканська чума свиней — це висококонтагіозне вірусне захворювання, що уражає домашніх і диких свиней незалежно від віку, статі чи породи. Хвороба характеризується гарячкою, геморагічним синдромом, ураженням судинної системи, високою летальністю. Збудник — ДНК-вмісний вірус родини Asfarviridae, який відзначається надзвичайною стійкістю у зовнішньому середовищі та здатністю тривалий час зберігатися в об’єктах довкілля і продуктах тваринного походження.

Вірус африканської чуми свиней залишається життєздатним у м’ясі від хворих тварин до 155 діб, у копчених м’ясопродуктах — до п’яти місяців, у гної — до трьох місяців, у солонині — до одного року, у замороженому м’ясі — понад три роки. Саме тому навіть незначна кількість інфікованого матеріалу може стати джерелом інфекції.  

Основними шляхами передачі є контакт хворих і здорових тварин, а також  через забруднені предмети догляду, транспортні засоби та інвентар. Вірус може потрапляти у господарства і через заражені корми, зокрема кухонні відходи, що містять свинину чи продукти забою.

Особливо небезпечним є те, що АЧС не піддається лікуванню, а вакцини проти неї на сьогодні не існує. У разі спалаху вірусу в господарстві проводяться карантинні заходи та повна ліквідація свинопоголів’я, що призводить до значних економічних втрат. 

Інкубаційний період триває від трьох до п’ятнадцяти діб. Уражені тварини демонструють гіпертермію (підвищення температури до 40,5–42 °C), втрату апетиту, спрагу, апатію, хитку ходу, утруднене дихання, кашель, блювання, діарею або запор. На шкірі черева, вух, п’ятачка, підгрудка, мошонки з’являються синюшні чи фіолетові плями. Нерідко спостерігається раптова загибель без видимих клінічних ознак.            

Профілактика африканської чуми свиней ґрунтується на суворому дотриманні вимог біобезпеки. Свиней необхідно утримувати в закритих приміщеннях, виключаючи їх контакт з дикими тваринами та сторонніми особами.                                                                              

Для обслуговування використовують змінний спецодяг і окремі засоби догляду. 

Категорично забороняється згодовувати свиням не проварені харчові відходи, особливо ті, що містять м’ясо або продукти забою. Не можна купувати тварин без ветеринарних супровідних документів чи забивати хворих свиней у приватних умовах. У разі виявлення трупа свійської або дикої свині слід негайно повідомити державну ветеринарну службу. 

АЧС не є зоонозною інфекцією — люди не сприйнятливі до збудника. Проте, враховуючи високу мінливість вірусів і ризики міжвидових мутацій, підтримання епізоотичного благополуччя є питанням загальної біобезпеки. Злагоджені дії фермерів, мисливців і фахівців ветеринарної медицини залишаються єдиним ефективним бар’єром проти поширення цієї небезпечної інфекції. 

Довідково:

Вірус африканської чуми свиней був завезений з африканського континенту до Грузії морським шляхом у 2007 році – ймовірно, через грузинське портове місто Поті. Звідти вона поступово поширилася по Росії, Білорусі та Україні. 

Упродовж 2025 року на території Волинської області не було зареєстровано жодного випадку захворювання.