У зимовий період низькі температури, підвищена вологість та вітер створюють додаткове навантаження на організм тварин і можуть призводити до холодового стресу. Важливо розуміти, що йдеться не лише про сильні морози, а про будь-які умови, за яких тварина втрачає тепло швидше, ніж здатна його відновити.

Холодовий стрес виникає, коли організм змушений витрачати надмірну кількість енергії на підтримання тепла. Ознаками такого стану є тремтіння, напружена поза, небажання лежати на вологій поверхні, зниження активності. Найбільш чутливими є молоді, хворі, високо тільні тварини та ті, що утримуються на відкритому повітрі.

Молочна худоба з сухою шерстю витримує до –7…–8 °С, нижче цієї температури починається холодовий стрес і ростуть енергетичні потреби (приблизно +1 % на кожен градус).

У більшості випадків холодовий стрес не є наслідком умисного або жорстокого поводження з тваринами. Він здебільшого пов’язаний  із господарською бездіяльністю та недостатнім захистом від вологи і вітру. На практиці це проявляється у вигляді мокрої підстилки, обмеженого доступу до води через її замерзання, укриттів, що не захищають від протягів, або підвищеної вологості з накопиченням конденсату та шкідливих газів.

Для запобігання холодовому стресу важливо:

• забезпечувати сухі, захищені від вітру місця для відпочинку;
• надавати достатню кількість підстилки та можливість одночасного лежання;
• організовувати повноцінну годівлю з урахуванням підвищених енергетичних потреб;
• підтримувати постійний доступ до води, яка не замерзає.

Щоб гарантувати тваринам комфорт і безпечні умови утримання, з 1 січня 2026 року в Україні набирають чинності обов’язкові вимоги щодо благополуччя сільськогосподарських тварин під час утримання (Наказ №224, Мінекономіки, 2021). Власники зобов’язані вести облік лікування тварин і випадків загибелі та зберігати такі дані щонайменше три роки.

Контроль за дотриманням вимог здійснюватиме Держпродспоживслужба, яка реагуватиме на виявлені порушення. Виконання цих правил важливе не лише для здоров’я та комфорту тварин, а й для можливості експорту продукції тваринного походження на європейські ринки.