Фітосанітарна безпека — це постійна практична робота, спрямована на збереження посівів, багаторічних насаджень і рослинної продукції. Вона ґрунтується на системному моніторингу та своєчасному реагуванні на шкідливі й карантинні організми, здатні впливати на стан агроекосистем.

У 2025 році фітосанітарна робота у Волинській області була зосереджена на виявленні та стримуванні карантинних організмів, а також на перевірці територій, де завдяки попереднім заходам ситуація залишалася стабільною. Саме така послідовність дозволяє не лише фіксувати проблему, а й приймати обґрунтовані рішення щодо запровадження або скасування карантинного режиму.

Фітосанітарний стан області у 2025 році формувався під впливом як біологічних чинників (репродуктивна здатність шкідників, кліматичні умови), так і людського фактора — дотримання карантинного режиму, переміщення об’єктів регулювання, агротехнологій. Для кожного регульованого організму застосовувався окремий підхід — від жорсткої локалізації до підтримувального контролю.

Нижче подано узагальнену картину за основними карантинними організмами, з акцентом не лише на площі, а й на динаміці та ризиках.

______________________________________________________________________________

1. Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis)  

Цей шкідник залишається одним із найбільш чутливих до порушень сівозміни та сортового складу картоплі. У 2025 році під час моніторингових обстежень виявлено нові вогнища у двох населених пунктах Ковельського району — на п’яти присадибних ділянках. У зв’язку з цим запроваджено карантинний режим на площі 0,2 га.

Станом на кінець року площа поширення золотистої картопляної нематоди становить 309,0328 га, визначено 132 карантинні зони. Практика свідчить, що зменшити уражені площі можливо лише за умови дотримання протинематодних сівозмін, використання стійких сортів картоплі та виконання комплексу агротехнічних заходів.

Навіть за відносно стабільних показників карантинні організми потребують постійної уваги, насамперед через людський фактор і порушення агротехнологій. Цей принцип є спільним і для карантинних комах.

_________________________________________________________________________

• 2. Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) 

У 2025 році площа поширення американського білого метелика залишалася без змін. Карантинний режим діяв на території 45 814,2928 га, що охоплює 13 карантинних зон.

Водночас ситуація потребує постійної уваги з боку фітосанітарної служби. Для локалізації осередків та вибору оптимальних методів боротьби державні фітосанітарні інспектори проводили спільні обстеження із залученням органів місцевого самоврядування. З урахуванням біологічних особливостей шкідника зберігається ризик розширення ареалу за несприятливих умов контролю.

___________________________________________________________________________

• 3. Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.)

Площа поширення амброзії полинолистої у 2025 році залишалася стабільною — 5 218,585 га, визначено 20 карантинних зон. Водночас цей карантинний бур’ян залишається одним із найбільш проблемних через високу репродуктивну здатність та стійкість до несприятливих умов.

Додатковим фактором ризику є переміщення об’єктів регулювання з регіонів масового поширення амброзії без належного фітосанітарного супроводу. Саме тому профілактичні заходи і контроль за дотриманням карантинного режиму мають вирішальне значення.

________________________________________

•  4. Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora) 

Завдяки своєчасному видаленню уражених дерев та систематичному застосуванню засобів захисту рослин у 2025 році вдалося стримати розвиток бактеріального опіку плодових. Карантинний режим діяв на площі 14,7 га, охоплюючи дві карантинні зони.

Ситуація залишається контрольованою, однак потребує постійного моніторингу, зважаючи на здатність збудника швидко поширюватися за сприятливих умов.

Відтак позитивна динаміка не означає завершення контролю — навпаки, вона потребує підтвердження багаторічними спостереженнями.

________________________________________________________________________

• 5.  Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta)

Упродовж 2020–2025 років результати ревізій старого вогнища на території Володимирського району (с. Володимирівка, площа 10 га) стабільно підтверджували відсутність південноамериканської томатної молі. Це дозволяє говорити про ефективність раніше вжитих карантинних заходів та доцільність їх поетапного перегляду.

На практиці це означає, що рішення щодо скасування карантинних обмежень приймаються виключно за наявності підтверджених лабораторних і польових даних.

____________________________________________________________________

• 6. Рак картоплі (Synchytrium endobioticum)

За результатами багаторічних візуальних обстежень, лабораторних досліджень та фітосанітарних експертиз у 2025 році прийнято рішення про скасування карантинного режиму на окремих територіях. Зокрема, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації від 1 липня 2025 року карантинний режим по раку картоплі було скасовано на площі 7 га.

Такі рішення приймаються лише після підтвердження результатами обстежень і фітосанітарних експертиз.

 _________________________________________________________________________

• 7. Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte)

У 2025 році на підставі ревізій старих вогнищ та висновків фітосанітарних експертиз скасовано карантинний режим на окремій ділянці в смт Ратне Ковельського району площею 5 га. Водночас загальна площа поширення західного кукурудзяного жука станом на кінець року становить 444,9276 га, визначено 12 карантинних зон.