Бактеріальний опік плодових без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою хворобою, адже живителями є понад 170 видів рослин. Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби - до повної загибелі рослин, особливо саджанців.

Вперше в історії фітопатології ще у 1879 році опік плодових поширився по всьому континенту Америки і завдав значних втрат грушевим і яблуневим деревам у США, Канаді, Мексиці, Чилі, Гватемалі. У 1919 році хворобу  виявили у Новій Зеландії, де вона швидко набула характеру епіфітотії.  Перші достовірні відомості про появу опіку у Європі були отримані з Англії у 1957 році. 

В Україні  збудник хвороби виявлено вже у 1999 р. в Чернівецькій області. Пізніше виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області.

У серпні 2014 року під час проведення обстежень на встановлення фітосанітарного стану вперше на території нашої області  виявили карантинний організм – бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal). Ця хвороба була зафіксована у  Іваничівському  районі на площі 14,7 га. згідно з Розпорядженням голови Іваничівської районної державної адміністрації від 03.09.2014р. № 265 там було запроваджено карантинний режим.

Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Характерна ознака хвороби — уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка. 

Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових». 

Виділяють три критичні періоди появи хвороби:

 Ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння);

 Літній (період інтенсивного росту дерев);

 Осінній (період посиленого сокоруху).

Джерелом інфекції є уражені дерева. Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі, попелиці, галиці).  На більш далекі відстані його переносять птахи.

Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18 +29°С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється.

Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до бурштинового кольору (бактеріальний ексудат).

Також бактеріальний опік плодових може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу за використання прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев. 

У 2021 році проведено обстеження зерняткових, кісточкових, а також декоративних культур на виявлення бактеріального опіку плодових. Державними фітосанітарними інспекторами  обстежено 241 га плодових насаджень у фермерських, колективних господарствах, присадибних ділянках. В зоні особливого карантинного режиму проводилась ревізія старих вогнищ. І ось уже сім років поспіль  ДУ «Волинська  обласна фітосанітарна лабораторія»  підтверджує наявність карантинного організму у старих вогнищах бактеріального опіку плодових на площі 14,7 га. 

Матеріал підготувала спеціалістка управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Оксана Буйницька.