Кажуть в народі: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі».  Щороку в світі при зберіганні зерна від комірних шкідників втрачається до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові якості. 

В Україні найбільш поширеними є комірний і рисовий довгоносик, великий та малий борошняний хрущаки, горохова і квасолева зернівки, зерновий шашіль (точильник), рижий коротковусий і суринамський борошноїди, зернова міль, млинова і південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий і чорний щурі. Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється у грудки, ущільнюється,  у ньому підвищується температура і вологість. Мишоподібні гризуни, окрім безпосереднього поїдання зерна, руйнують споруди приміщень, обладнання. 

З пошкодженого зерна отримують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Таке зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяють шкідливі й канцерогенні речовини, утворюють отруйні для людей і тварин мікотоксини, різко знижують посівні якості насіння. 

Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. Зовсім знищити їх неможливо, але можна знизити до мінімуму їхню чисельність і спричинену ними шкоду.

Стратегія захисту зернових запасів від шкідників ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розвитку, розмноження і шкідливості, залежно від умов, способів і режимів зберігання зерна і зерно продукції, та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування і тривалого зберігання.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення на територію України іноземних видів шкідників. 

Профілактичні заходи - на запобігання заселення запасів зерна і зернопродуктів шкідливими комахами і кліщами. Вони проводяться до засипання зерна в склади і включають в себе підготовку технічної бази і дезінсекцію зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання необхідного санітарного режиму в зерносховищах та прискладській території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку і розмноження шкідників.

Особливу увагу необхідно приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипки зерна нового врожаю. Зерносховища треба перевіряти не менше 2 разів на рік, а саме: весною (квітень – травень), коли шкідники після зимівлі починають посилено живитись і розмножуватись, і влітку (липень – серпень) перед прийманням зерна нового урожаю, а стан зернопродуктів перевіряти регулярно. 

Сховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалось, та зернових розсипів, відходів, сміття та очистити місця, де оселяються і накопичуються комірні шкідники: підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тару, інвентар, обладнання) та прискладську територію. Зібране сміття вивозять і знищують (спалюють або закопують). Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять їх дезінсекцію.

Знезараження незавантажених зерносховищ хімічними препаратами є профілактичним заходом, оскільки зерно в складі відсутнє і, одночасно, винищувальним відносно тих шкідників, які є в наявності в приміщенні, обладнанні і прискладській території.

Дезінсекцію незавантажених складів здійснюють вологим способом, фумігацією та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). Зерносховища, в яких виявлені довгоносики, хрущаки, зерновий шашіль та інші небезпечні і стійкі до інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або аерозольній обробці. Обробляють незавантажені склади перед засипкою зерна за температури не нижче 12 0 С, коли шкідники знаходяться в активному стані. 

Для дезінсекції незавантажених складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди.