Зерно і зернопродукти пошкоджуються багатьма видами кліщів, комах, птахів і гризунів. За даними НААН в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів - 34%, комах – 60% (жуків – 51%, метеликів – 9%), мишоподібних - 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни.  Втрати під час зберігання через них можуть становити від 5-10 до 30 % зібраного зерна. 

Найпоширенішими та найбільш небезпечними шкідниками зерна та зернової продукції є комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий шашіль, рудий коротковусий і суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки, борошняний кліщ і ін.

Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов, їх кількість може різко зростати. Передусім, шкідники хлібних запасів небезпечні для насіння. 

Найважливішим фактором впливу на інтенсив¬ність розвитку комах і кліщів у зернових продуктах та сховищах є температура. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються при температурі 20…28 °С. Напри¬клад, потомство комірного довгоносика при температурі 25…26 °С з’являється приблизно через 30, а при 12 °С — через 209 діб. Біль¬шість комах погано переносять температуру 10…11°С; при 0 °С вони впадають у так званий стан анабіозу, тобто перестають харчуватись і майже не дихають. Підвищена температура (понад 35 °С) несприятливо позначається на життєдіяльності шкідників: у них припиняється відкладання яєць. При 38…40 °С відбувається їх тепловий анабіоз. Кліщі менш вибагливі до високої температури і тривалий час ви¬тримують мінусову температуру, однак вони можуть забезпечити себе поживою тільки при підвищеній вологості зернової маси. Су¬шіння зерна до сухого стану (8-12 %) практично виключає зара¬ження його кліщами.

Крім температури, на розвиток комах та кліщів сильно впливає вологість зернової маси. Тіло комах на 48-67 % складається з води. Тому тільки при вмісті у зернових продуктах певної кількості вологи комахи і кліщі можуть існувати і розмножуватися, оскільки поповнення води в їхньому організмі не¬обхідне внаслідок втрати її при диханні, виділенні з екскрементами тощо.

Стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розмноження, шкідливості залежно від умов, способів та режимів зберігання зерна і зернопродуктів поєднує комплекс профілактичних, винищувальних заходів. 

Профілактичним заходом контролю чисельності комірних шкідників є знезараження порожніх складських приміщень, сховищ тощо за допомогою хімічних засобів, оскільки зерно на складі відсутнє. Таким способом винищують шкідників, які заселяють приміщення, обладнання і територію. Дезінсекцію пустих складів здійснюють за допомогою вологої дезінсекції, фумігації та аерозольної обробки.  

При найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання з відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям. 

При виявленні в зерні або зернопродуктах комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності  та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно негайно вживати спеціальні винищувальні заходи. Своєчасне виявлення шкідників хлібних запасів, визначення ступеня зараження, знання їх біологічних особливостей, шкодочинності та захисних заходів допоможуть зберегти зерно та зернопродукти від пошкодження під час зберігання.