Гризуни – найпоширеніший ряд ссавців. Серед гризунів, які зустрічаються в умовах Волинської області найбільш поширеними є: миші, полівки, хом’яки, пацюки, ховрахи, тощо. Серед мишоподібних гризунів, які наносять шкоду посівам сільськогосподарських культур переважають полівки та миші (лісова, хатня, польова). 

    Полівки найплодючіші, що зумовлено раннім статевим дозріванням. Протягом року вони здатні давати до 10 приплодів (від 5 до 10 мишенят).

 За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис. га. Такий високий ступінь розмноження генетично зумовлений боротьбою за виживання. Полівки не запасають кормів, як це роблять щури та миші, у них не відкладаються жирові запаси, як у хом’яків. Уся їхня енергія спрямована на відтворення собі подібних. В їх живленні перше місце займає зелений корм, вони підривають зерно, виїдають сходи. Полівки живляться переважно зеленим рослинним кормом, якщо харчуються лише зерном — швидко гинуть. Також пошкоджують буряки, картоплю, моркву, посіви конюшини, перегризають стовбури молодих дерев. У несприятливих умовах при голодуванні серед полівок спостерігається канібалізм, який природно виправданий боротьбою за виживання та збереження виду.

    Хатня миша поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги тощо. 

     Лісова миша зустрічається в лісах, лісосмугах, на полях. Пік активності припадає на нічний час, тому людина рідко зустрічає її в природі. Вдень миша спить у нірці, звідки вибирається вночі і вирушає на пошуки їжі. Лісова миша віддає перевагу рослинній їжі. Вона харчується різним насінням, бруньками, плодами і грибами, проте за нестачі рослинного корму поїдає також равликів, дощових черв'яків і комах. Якщо їжі вистачає, лісова миша харчується майже виключно зерновими кормами. Лісова миша робить запаси на зиму, збираючи велику кількість горіхів, жолудів і насіння.

   Польова миша (житник) найпоширеніша на Поліссі Уздовж всієї спини пролягає добре помітна чітка чорна або коричнева смужка, що є характерною відмінністю цього різновиду мишей. Розмножуватись здатна тримісячна самиця житника. Польова миша здатна завдати колосальної шкоди сільському господарству. На полях риє численні нори, пошкоджує колосся пшениці, залишає насипи землі. У підсумку це ускладнює збір урожаю, зерно втрачає товарний вигляд.

Поселяючись у коморах, на складах, інших приміщеннях, де зберігаються крупи, зерно, борошно, за зиму миші поїдають третину запасів. Також забруднюють продукти фекаліями, сечею. У приміщенні присутній неприємний мишачий запах. Полівки можуть завдати величезної шкоди саду, так як знищують коріння, обгризають кору на нижній частині дерев і кущів, не нехтують і квітковими цибулинами. За сезон одна особина здатна з’їсти до 10 кг корму.

Миші основну енергію отримують завдяки насінню, а в разі харчування тільки зеленою рослинністю гинуть через 2–3 дні (хатня, лісова миші), а польова — через 8 днів.

Способи боротьби з гризунами

Мишоподібні гризуни надзвичайно плодючі. Навесні розмноження розпочинається за середньодобової температури повітря 5°C. За середньодекадної температури повітря вище 22 °C та нижче 5 °C розмноження припиняється. Проте за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. 

Мишоподібні шкідники не лише завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також є переносниками багатьох хвороб, небезпечних для людей (чуми, холери, туляремії, рожі) та свійських тварин – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін. 

З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, слід постійно проводити обстеження з метою визначення початку заселення посівів та контролю розвитку шкідників.

Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. 

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і ін.), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.

Якщо ж гризуни з’явились, необхідно вдатись до винищувальних заходів захисту. На невеликих полях, у фермерських господарствах та у приміщеннях їх можна відловлювати механічно, застосовуючи пастки різних модифікацій. Встановлюють пастки біля нір та на стежках, якими пересуваються миші й полівки. Якщо використання механічного методу буде  недоцільно або неможливо, то слід вдатись до хімічного. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати родентициди включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». 

Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур.