Післязбиральна обробка насіння включає сукупність технологічних операцій, які проводять  з метою підвищення його стійкості  та поліпшення якості.

Попереднє очищення насіннєвого матеріалу поліпшує його  технологічні властивості  - сипкість, однорідність, підвищує продуктивність і надійність роботи транспортерів, розподільних решіт і сушарок. Проводити його треба негайно, щойно насіння надійде на тік. У разі затримки з очищенням, насіння зволожується на 3–4% і більше. Очищення багато в чому убезпечує насіння  й від самозігрівання. Адже домішки мають вищу вологість і заражені мікрофлорою. Ретельне післязбиральне очищення насіння забезпечує значне збільшення тривалості його зберігання. 

Найважливішим фактором, що зумовлює стійкість насіння під час зберігання, є його вологість. 

Насіння зернових (пшениця, ячмінь, овес) вологістю до 22% - (за 15…20°С) може зберігатися без зниження схожості близько двох тижнів, тоді як вологістю 24–26% — не більш ніж 6–8 діб. 

У системі післязбирального оброблення насіннєвого матеріалу важливе місце займає сушіння, тобто зменшення  вологості насіння  до рівня стійкого збереження схожості та інших біологічних властивостей.

Протягом сушіння слід суворо дотримуватись таких правил:

- формувати для сушіння партії, однорідні за вологістю;

- дотримуватись температурних режимів, головним чином нагрівання насіння залежно від культури і вологості. Допускається нерівномірність нагрівання насіння в межах 3-4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. 

- закінчення сушіння насіння за вологості, встановленої для кожної культури. Пшеницю, жито, ячмінь зберігають при вологості 14-15%, овес -13-14%, горох - 15-16%. Для тривалого зберігання вологість додатково знижують на 1-2%.

- охолодження насіння.

У сухому (не більш як 14%) насінні інтенсивність дихання низька, мікроорганізми перебувають у пригніченому стані, спори пліснявих грибів не проростають. 

На зберігання закладають насіння з вологістю що нижче критичної і цілком очищене і відсортоване.