Велика рогата худоба в Україні — як і в країнах ЄС — підлягає обов’язковій ідентифікації. Жовті вушні бирки, які можна побачити на кожному вусі тварини, — це не прикраса, а офіційний ідентифікатор, який містить унікальні дані про кожну конкретну особину. Бирка — це "паспорт" тварини, засіб простежуваності її походження, стану здоров’я і переміщень упродовж усього життя.

Усі вимоги щодо ідентифікації великої рогатої худоби в Україні визначено:

Законом України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин»;

Порядком ідентифікації та реєстрації ВРХ, затвердженим наказом Мінагрополітики № 642.

Що містить вушна бирка?

Кожна тварина отримує унікальний 12-значний номер, який має:

• дволітерний код країни (UA);
• цифровий код області;
• індивідуальний номер тварини.

Чому це важливо?

Одна тварина — один унікальний номер.

Кожен номер присвоюється лише одній тварині й пов’язується з конкретним господарством. Це унеможливлює підміну, дозволяє вести облік і контролювати походження продукції.

Завдяки прозорій і безпечній системі ідентифікації можна швидко дізнатися:

• де народилася тварина;
• хто її власник.

У випадку епізоотії (наприклад, сибірки, лейкозу, небезпеки туберкульозу тощо) система ідентифікації дозволяє швидко знайти джерело та ізолювати тварин. Це важливо як для здоров’я тварин, так і для безпеки харчових продуктів. А також є визначальним для отримання державної підтримки, оскільки лише зареєстровані тварини можуть бути підставою для отримання дотацій та компенсацій у разі знищення через хвороби чи участі в програмах підтримки.

Факт ідентифікації сільськогосподарської тварини відіграє важливу роль у ветеринарному нагляді. Адже на підставі бірки ветеринарний лікар має змогу зафіксувати, які обстеження проводились, чи були порушення, скільки часу минуло від останніх щеплень, досліджень, лікувальних заходів, а також планувати протиепізоотичні заходи на майбутній період.

А якщо бирку загубили?

Якщо бирка пошкоджена або втрачена — її негайно замінюють. Фізичні особи мають негайно повідомити про це Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» або лікаря ветеринарної медицини в зоні обслуговування населеного пункту і отримати нову бірку із позначкою «дублікат». З тваринами без бірок заборонено проводити забій, транспортування, продаж, а в разі виявлення — передбачено адміністративну відповідальність.

Тож, як бачимо, реєстрація тварин — це не лише вимога закону. Це основа відповідального тваринництва, що забезпечує простежуваність харчового ланцюга, а отже — є захистом здоров’я населення. А ідентифікація — це доказ того, що держава «бачить» тварину, контролює її здоров’я, а споживач має право знати, що саме він їсть. Це — маленький елемент великої системи контролю і довіри.