До часу посіву насіння повинне мати високу схожість й здатність давати здорові й сильні рослини наступного покоління.  

Тому етап зберігання насіння покликаний забезпечити збереження його життєздатності, сили росту, здатності проростати в польових умовах, реалізовувати генетичний потенціал росту, запобігати засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників.

На зберігання закладають насіння, яке пройшло повний цикл післязбиральної обробки – сушіння, очищення, сортування.

Вирішальними факторами зберігання насіння є його вологість та температура.

Критичною для насіння пшениці, ячменю вважається вологість 14,5-15,5%, для кукурудзи - 13-14%, сої – 12-13%, соняшнику – 7-9%.

У процесі дихання насіння виділяє воду, вуглекислий газ і значну кількість тепла, проте у сухому середовищі цей процес протікає повільно і не загрожує зберіганню. 

А при вологості насіння15-16%  у ньому можуть розмножуватись плісняві гриби. Тому, щоб уникнути такого ураження, насіння необхідно зберігати  при вологості, що нижча від критичної на 3-4%, а для олійних культур на 2-3%.

У цьому випадку фізіологічні процеси проявляються лише у формі уповільненого дихання. 

Кожну партію насіння, упаковану в мішки, укладають окремим штабелем. Мішки укладають на настили чи піддони, що знаходяться вище рівня підлоги не менше, ніж на 15 см. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. 

Кожна партія, що закладається на  зберігання, повинна пройти контроль в лабораторії з визначення посівних якостей насіння. Повторний контроль схожості необхідно проводити кожні 4 місяці.