Особливості розвитку та заходи контролю павутинного кліща
Павутинний кліщ є одним із найпідступніших та найнебезпечніших шкідників сої, соняшнику та овочевих культур. Через надзвичайно малі розміри його складно помітити неозброєним оком: довжина дорослої особини становить лише 0,3–0,4 мм. Розгледіти шкідника можна за допомогою лупи або мікроскопа.
Як розпізнати ураження рослин?
Однією з характерних ознак заселення рослин є утворення тонкої павутини, яку спочатку можна виявити переважно на нижньому боці листкової пластинки. Візуально пошкодження рослин помітне зі зміни їх кольору, як тільки з'являється кліщ – рослини починають світлішати і навіть жовтіти. Внаслідок живлення кліщів на їх поверхні з’являється «мармуровість» у вигляді дрібних світлих цяток, які згодом перетворюються на виразні жовті та червоні плями. При значному пошкодженні листки передчасно засихають і опадають. На посівах сої шкідник може завдавати шкоди від фази бутонізації й до повної стиглості.
Чим небезпечний павутинний кліщ?
За масового заселення формується дрібне та щупле насіння, а самі боби починають розтріскуватися ще до збирання. Сильне пошкодження призводить до загибелі рослини. Загальні втрати врожайності можуть сягати 60%, водночас погіршуються посівні та товарні якості насіння.
Які умови сприяють поширенню шкідника?
Спекотна погода та зниження відносної вологості повітря сприяли збільшенню чисельності павутинного кліща на посівах сої. Найкраще шкідник почувається за температури повітря 29 °C…31°C (хоча легко витримує спеку до 35°C) та відносної вологості повітря 35–55%. За таких умов одне покоління розвивається всього за 10–28 діб, тому впродовж вегетаційного періоду на полі може розвиватися 3–4 генерації шкідника.
Як захистити посіви?
Дієвий захист посівів ґрунтується на систематичному обстеженні полів та своєчасному виявленні первинних осередків заселення. Найбільш ефективним буде початок проведення обробок за рівнем економічного порогу шкідливості, який становить 10 екземплярів шкідника на один трійчастий листок. Щойно чисельність шкідника досягає або перевищує цей показник, необхідно терміново проводити обприскування. Оскільки кліщі не є комахами, класичні інсектициди проти них безсилі, потрібно застосовувати спеціалізовані препарати – акарициди. Високу ефективність демонструють обробки на основі таких діючих речовин, як фенпіроксимат, спіродиклофен. Також застосовують інсектоакарициди, що містять піриміфос-метил, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос тощо. Так як робочий розчин має потрапити безпосередньо на нижню сторону листка, де ховається шкідник, обприскування проводять із підвищеним виливом води та використанням ад’ювантів (додавання сучасних прилипачів є обов'язковим). Вони знижують поверхневий натяг краплі, допомагаючи препарату проникнути крізь павутину та щільний масив листя. Після хімічного навантаження та пошкоджень шкідника рослинам потрібне відновлення, тому внесення антистресантів та мікродобрив допоможе сої швидше реанімувати фотосинтетичний апарат і зберегти потенціал урожайності.
При виборі засобів захисту рослин необхідно обов’язково враховувати регламенти їх застосування та використовувати препарати, внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Лише своєчасне виявлення перших вогнищ та застосування правильно підібраних препаратів дозволить врятувати майбутній врожай.











