Для кожного аграрія перевірка якості насіння – обов’язкова процедура перед кожною посівною кампанією.

     Якість насіння є однією з основних агрономічних вимог, що забезпечують отримання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур. Тому дослідження насіннєвого матеріалу дуже важливе – адже шлях до отримання щедрих врожаїв починається зі здорової насінини.

    Найдоцільніший час для проведення досліджень — за місяць до сівби. Оскільки в період зберігання з різних причин посівні якості насіння можуть погіршуватись. Найпоширеніші з них:  самозігрівання, розвиток комах, кліщів і мікроорганізмів, негативний вплив низьких температур за підвищеної вологості, проростання, також можливе перезараження або розвиток зовнішніх насіннєвих хвороб. Тому спеціалісти відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області рекомендують придбаний або отриманий від власного врожаю посівний матеріал перевірити на показники чистоти, схожості,  вологості, маси 1000 насінин, заселеності шкідниками, зараженості хворобами та життєздатності насіння. Таке визначення покаже, наскільки посівний матеріал є якісним або чи є потреба в його заміні, щоб отримати бажаний результат.

    Чистота насіння – це відношення маси насіння основної культури до загальної маси зразка, взятого для аналізу у відсотках. Насіння не повинно мати ніяких домішок, оскільки вони впливають на норму висіву і на врожайність сільськогосподарських культур. Якщо відсоток чистоти нижче, ніж встановлено стандартом, то насіння не допускають до посіву і піддають вторинній очистці. Не допускаються до посіву ті партії насіння, в яких виявлено карантинні бур’яни. Для максимальної віддачі з урожайності певного сорту необхідно мати високу сортову чистоту – не менш як 95%. Насіння не повинно містити у собі домішки важковідокремлюваних культурних рослин, насіння бур’янів та інші.

    Схожість насіння – це показник, який вказує на кількість схожих насінин у % від загальної кількості насінин. Використовується для визначення норми висіву. Енергія проростання насіння характеризує дружність появи нормальних проростків за термін встановлений для кожної культури. Визначення схожості – один з найважливіших видів оцінки посівних якостей насіння, так як при поганій схожості виходять зріджені посіви, що в значній мірі впливає на величину врожаю сільськогосподарських культур. Схожість насіння повинна наближатися до 92%, в залежності від культури. Існують поняття лабораторної та польової схожості насіння. Лабораторна схожість насіння визначається шляхом його пророщування за оптимальних умов протягом конкретного для кожної культури терміну (для більшості культур – 7-8 діб). Польова схожість насіння, як правило, відрізняється від лабораторної, її показники можуть бути дещо нижчими, адже в лабораторіях створюються ідеальні умови для проростання насіння, що не можливо в польових умовах. Це пов’язано з впливом низки чинників, таких як температура й вологість ґрунту, строки і глибина посіву, рівень агротехніки тощо.

    Вологість - це вміст вологи у відсотках до ваги абсолютно сухого насіння. При підвищеній вологості насіння в сховищах може швидко самозігріватися, його вражають різні хвороби і особливо плісняві гриби. Нормальною вологістю насіння зернових культур вважається 14-15%. Підвищена вологість призводить до різкого зниження схожості насіння.

    Маса 1000 насінин – є показником  визначення ваги в грамах 1000 насінин кондиційної вологості, взятих без вибору із загальної маси очищеного насіння. Це показник крупності насіння, що характеризує його виповненість, запас поживних речовин у насінині, цінність насіннєвої партії в цілому. Молоді сходи живляться поживними речовинами, які є в насінні. Отже, чим крупніше насіння, тим краще ростуть молоді рослини та продуктивнішими вони будуть. Масу 1000 насінин розраховують з метою правильного визначення норми висіву певної культури. Адже, якщо не враховувати показники посівної придатності та маси 1000 насінин, неможливо встановити норму висіву та визначення його схожості в польових умовах.

   Заселеним шкідниками вважають насіння, в якому виявлено живих шкідників: яйця, личинки, лялечки, дорослі особини в явній і прихованій формах. Заселеність насіння в явній формі визначають за наявності живих шкідників у міжнасіннєвому просторі, у прихованій – всередині окремих насінин. Аналізування заселеності насіння шкідниками необхідно проводити не пізніше 2 діб після отримання проби. У холодний період року пробу перед аналізуванням витримують за кімнатної температури протягом 1,5 – 2 год.

   Зараженість насіння хворобами це наявність на поверхні чи всередині, або у міжнасіннєвому просторі життєздатних патогенів, які спричинили або здатні за сприятливих умов спричинити ураження насіння, проростків і рослин, які вегетують, хворобами з характерними симптомами. Попередня перевірка насіння на зараженість хворобами дає можливість визначати стан насіння, адже результати таких досліджень будуть підставою для ухвалення рішення про доцільність проведення обробки насіння та вибір протруйника необхідного спектра дії. 

   Крім наведених показників якості посівного матеріалу, беруть до уваги також колір, блиск і запах насіння. Так, втрата насінням природного кольору й блиску часто вказує на втрату схожості. 

Звертаємо Вашу увагу, що визначати посівні якості насіннєвого матеріалу необхідно в лабораторіях, які уповноважені Національним агентством з акредитації України на проведення вищезазначених досліджень. Перевірити посівні якості насіння можна в Державній установі «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія», яка має відповідну акредитацію.

  Отже, готуючись до весняної посівної, потрібно перевіряти якість насіння, оскільки, відповідно до пункту 48 «Порядку проведення сертифікації насіння, видачі та скасування сертифікатів на насіння», результати, що вказані в Сертифікаті, що засвідчує посівні якості, мають свій термін дії.

Строк дії сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння, становить:

• на насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів відкритого і закритого ґрунтів – 12 місяців, а на таке саме насіння, упаковане в герметичну упаковку – 24 місяці;

• на насіння кукурудзи протруєної – один рік;

• на насіння соняшнику протруєного – вісім місяців;

• на насіння цукрових буряків – шість місяців;

• на насіння картоплі, завантажене в мішки, в ящичні піддони та насипом, – 30 днів;

• на насіння озимих та ярих зернових, а також інших ботанічних таксонів, крім зазначених, – чотири місяці.

За роз’ясненнями та консультаціями звертайтеся до відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки за телефоном (0332) 772411) та адресою: м. Луцьк, вул. Мирослава Скорика,10-В.