Нормативна база

В Україні порядок зберігання зерна та ведення відповідних реєстрів чітко регламентований законодавством. Основними документами є:

• Закон України «Про зерно та ринок зерна України»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1569, якою затверджено Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.
• Саме цим Порядком передбачено створення електронного Основного реєстру, який є невід’ємною частиною системи складських документів.

Для чого створено реєстр?

Реєстр складських документів на зерно — це електронна база даних, що формується на основі інформації, яку щодня подають зернові склади.

Він запроваджений для:

• підвищення прозорості та моніторингу ринку зерна;
• стабільного функціонування зернового ринку;
• спрощення операцій із зерном та біржових торгів;
• полегшення процедури надання банківських кредитів;
• надання юридичним і фізичним особам інформації про зерно, яке знаходиться на зберіганні, та про видані складські документи.

Таким чином, система сприяє довірі між учасниками ринку, адже інформація стає більш відкритою і захищеною.

Які документи регламентують ведення реєстрів?

Регулювання у цій сфері здійснюється на кількох рівнях

1. Закони України:

- Цивільний кодекс України;

- Закон України «Про сертифіковані склади та прості і подвійні складські свідоцтва»;

- Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

2. Підзаконні акти:

• Постанова КМУ від 11 квітня 2003 року № 510 «Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна»;
• Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно»;
•  Постанова КМУ від 17 листопада 2004 року № 1569 «Про затвердження Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання»;
•  Наказ Міністерства аграрної політики України від 11 серпня 2005 року № 374 «Про затвердження Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу».

Види реєстрів

Закон передбачає два основні види реєстрів:

- Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання – електронна база даних на рівні держави.

- Реєстр зернового складу – база даних, що ведеться безпосередньо на кожному зерновому складі у двох формах: електронній (частина Основного реєстру) та на папері (книга реєстрації).

Що містять реєстри?

• дані про зерно (у тому числі заставне), прийняте на зберігання;
• інформацію про видані складські документи (подвійні та прості свідоцтва, квитанції)
• відомості про власників таких документів.

Кожен запис у реєстрі підтверджує факт прийняття зерна на зберігання та наявність відповідного складського документа.

Хто відповідає за ведення реєстру?

Адміністратор Основного реєстру – ДП «Держреєстри України». Він відповідає за створення та підтримку бази даних, забезпечення її функціонування, навчання реєстраторів, а також замовлення та облік бланків складських документів.

Реєстратори – зернові склади. Вони зобов’язані щодня передавати дані до Основного реєстру та видавати власникам зерна витяги з реєстру зернового складу.

Доступ до інформації

Витяг із реєстру можна отримати для підтвердження наявності чи відсутності складського документа. Це можуть зробити як власники документів, так і інші зацікавлені юридичні або фізичні особи.

Відповідальність

Відповідно до статті 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», юридичні та фізичні особи несуть відповідальність у випадку порушення вимог законодавства щодо ведення реєстрів та обігу складських документів.