Дитячий організм постійно зростає та розвивається, тому для цього йому необхідні корисні речовини: вітаміни, мінерали, білки та інші важливі елементи. Проте часто діти споживають продукти, які, навпаки, шкодять їхньому здоров’ю. Це їжа з високим вмістом трансжирів, цукру та солі. Однією з головних причин, чому діти та підлітки обирають таку їжу, є реклама. Вона створює ілюзію того, що такі продукти – це "смак життя", це те, що робить їх щасливими. В рекламних повідомленнях часто використовують яскраві кольори, улюблених персонажів мультфільмів або популярних інфлюенсерів, щоб привернути увагу дітей різної вікової категорії, при цьому, вдало приховують реальні наслідки споживання нездорової їжі. Саме тому ми стали партнерами проєкту «Гармонізація української політики впровадження регулювання маркетингу харчових продуктів з європейською практикою захисту прав дітей та підлітків від впливу реклами нездорової їжі» (стор. 80). Адже наше спільне завдання – допомогти молодому поколінню робити усвідомлений вибір на користь здоров'я.

Нині дуже важливо розповідати дітям та підліткам про наслідки споживання нездорової їжі. Ми маємо вчити їх читати склад продуктів, розпізнавати приховані небезпечні складники. Спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області у рамках проєкту провели низку просвітницьких заходів з метою навчити дітей та підлітків розпізнавати рекламу нездорової їжі або оманливу рекламу. Протягом заходів діти активно ділилися враженнями про те, як реклама впливає на них, викликаючи певні почуття. 

Крім того, відбулися зустрічі зі студентами вищих навчальних закладів, аби  майбутні маркетологи застосовували в своїй роботі не тільки ефективні, але й етичні рекламні стратегії, що сприятимуть популяризації здорового способу життя.  Студенти разом з нами вивчали, яка інформація повинна міститись на етикетці кожного харчового продукту та дізнались, що відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», інформація про харчовий продукт з рекламою включно, не повинна вводити в оману споживачів. Відповідно до Наказу МОЗ № 1613 «Про затвердження Правил додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів» вміст трансжирних кислот не повинен перевищувати 2 г на 100 г загальної кількості усіх жирів, що містяться в харчовому продукті, а також про те, що оператори ринку, які постачають харчові продукти, повинні надавати іншим операторам ринку інформацію про кількість трансжирних кислот, що природно містяться в жирах тваринного походження, якщо ця кількість перевищує допустимі значення. Майбутні маркетологи дізналися, як правильно обирати безпечне та якісне морозиво, на що звертати увагу при покупці такого продукту, а також про маркери, які вказують на вміст трансжирів у продуктах харчування. 

Під час обговорення реклами морозива дослідили приховану інформацію про продукцію та неточність. Щоб розкрити ці омани, змінити свідомо помилкові дії від них, для цього ми вивчаємо склад продуктів, їх корисні і шкідливі властивості. Відповідальний маркетинг не лише допомагає досягати бізнес-цілей, але й зберігає довіру споживачів, сприяє здоровому способу життя та позитивно впливає на суспільство. Потрібно починати з формування етичної свідомості та розуміти, що ми можемо змінювати світ на краще через свої професійні рішення.

Введення в оману споживача може здійснюватися шляхом приховування або відволікання уваги від справжнього вмісту, а також через використання практик “супергероїв” або “грінвошингу”. Маркетинговий прийом, який змушує покупця повірити в усвідомленість та етичність компанії. Незважаючи на всі ілюзорні плюси грінвошингу, є ризик бути звинуваченим із негативними довгостроковими наслідками. Брехня може обернутися не тільки критикою і протестами, а й втратою потенційних клієнтів. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про рекламу», основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», стаття 4 якого «Загальні вимоги до інформації про харчові продукти» вимагає, що інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. 

Сучасний ринок насичений пропозиціями товарів, які можуть бути небезпечними при їх споживанні, особливо для дітей та підлітків. Такі продукти активно просуваються через яскраву і привабливу рекламу, яка не завжди розкриває правду про склад товару, або свідомо приховує її. Хитрі маркетингові прийоми часто змушують нас думати, що певні продукти є корисними, найкращими, дитячими, навіть коли це не відповідає дійсності. Однак, наша практика як представників державного регулятора доводить, що відповідальний маркетинг потребує об’єднання зусиль як держави, так і бізнесу. Лише спільне регулювання може запобігти появі недоброчесної реклами.

Головна спеціалістка 

сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства 

управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами

 ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області  Тетяна ГВОЗДЕЦЬКА

для збірника 

Гармонізація української політики впровадження регулювання маркетингу харчових продуктів з європейською практикою захисту прав дітей та підлітків від впливу реклами нездорової їжі.