У зв’язку із запровадженням особливого режиму захисту рослин на території Кушугумської територіальної громади Запорізького району Запорізькій області та на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, а також з огляду на звернення Національного агентства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова від 07.07.2025 № 11-3734 щодо поширення в південних районах розташованих поблизу Болградського району Одеської області, перелітної сарани (Locusta migratoria), італійського пруса (Calliptamus italicus), необхідно звернути особливу увагу на наявність даних шкідників в сільськогосподарських та інших угіддях Волині. 

Перелітна сарана – це типовий поліфаг, пошкоджує усі польові, городні, овочеві, баштанні, садові та лісові культури. Шкодить травам на сінокосах і пасовищах, хащах очерету. Належить до числа потенцiйно небезпечних багатоїдних шкiдникiв сiльськогосподарських рослин, зокрема хлiбних злакiв, цукрових бурякiв, соняшника, бавовнику, овочевих i баштанних культур.

Прус італійський є широким поліфагом і здатний успішно розвиватися, харчуючись практично всіма рослинами. Харчується хлібними злаками, бобовими, олійними, овочевими, технічними, баштанними культурами, виноградом та інше. Найбільш небезпечний в зоні поливного землеробства.

На території України з родини саранових поширені до 20 видів, найбільше з яких – прус італійський і сарана перелітна (азіатська) та її підвиди. Всі саранові, що поширені в Україні мають одну генерацію на рік. Розвиток саранових має циклічність, яка залежить насамперед від погодних умов та сонячної активності. Ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника збільшується в умовах посушливої погоди.

Згрупувавшись, сарана мандрує пішки та з’їдає всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 м, згодом – більше 1 км, а через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря й летить на висоті 600 м, долаючи за добу до 300 км. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці — таку кількість трави, яка достатня на 1 рік двом вівцям. 

! Незважаючи на те, що на території Волинської області поширення цього шкідника не відмічено, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення.

При виявленні скупчення саранових слід терміново здійснити заходи щодо обмеження розповсюдження даного шкідника. Для прийняття рішень щодо захисту посівів вирішальне значення мають своєчасно й ретельно проведені обстеження сільськогосподарських угідь. Обстеження краще проводити після сходу сонця й до 9 години або з 18 години і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.

Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Обприскування виконують за чисельності італійського пруса 2–5 екз. на кв. м., нестадних саранових — 10–15 екз. на кв. м. При проведенні захисних обробок необхідно використовувати інсектициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування.

З метою оперативного здійснення заходів стосовно обмеження розповсюдження масового розвитку та поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, в тому числі і з родини саранових, у разі їх виявлення просимо невідкладно інформувати Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області за адресою:

вул. Поліська Січ, 10,

м. Луцьк, 43027,

(тел. 0332-280-675, 0332-280-683,

E-mail: post@voldpss.gov.ua