Шкідники хлібних запасів — небезпечні вороги зерна, зернопродуктів та іншої сільськогосподарської продукції при її зберіганні. Щороку в світі при зберіганні зерна від комірних шкідників втрачається до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові якості. 

Серед основних ворогів зерна виділяють кілька груп комах, які здатні завдати значної шкоди:

• Довгоносики – одні із найнебезпечніших шкідників зерна. Вони відкладають яйця в ендосперм насінини, прогризаючи отвір в насіннєвій оболонці. Личинка вигризає фактично всю зернину, залишаючи лише оболонку, але не здатна переходити з одного зерна в інше. Імаго нового покоління прогризають в оболонці зерна круглі отвори і виходять назовні. Тобто, в зерні довгоносики перебувають переважно у прихованій формі. 
• Борошноїди живуть у борошні, крупах та інших продуктах переробки зерна, пошкоджуючи зерно та окремі речовини, що знижують смак і запах продукту, роблять непридатним для вживання.
• Зернова міль відкладає яйця на зерно, а її личинки харчуються зерновими запасами, пошкоджуючи зовнішні шари зерна, сприяючи подальшому псуванню.
• Хрущаки. Це дрібні комахи, які харчуються насамперед пошкодженим зерном, але можуть також заражати і ціле. Вони є помітними переносниками грибкових і бактеріальних інфекцій, що можуть спричинити подальше погіршення продукції.
• Зерноїди (брухус) є найнебезпечнішими шкідниками запасу бобових культур. В процесі живлення личинка виїдає великі порожнини в насінині. В її екскрементах міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та як корм для тварин. Навіть слабко заселене зерно при зберіганні протягом року може повністю пошкодитися.
• Кліщі. Найбільш небезпечний для зерна борошняний кліщ. Він пошкоджує зерно, борошно, крупи, насіння бобових та олійних культур, макуху, сушені фрукти, овочі та інші продукти. Зерно, уражене кліщем, часто під час зберігання починає зігріватись. Тоді в такому випадку його потрібно штучно охолоджувати, перепускаючи через зерноочисні машини. Шкода від кліщів полягає в тому, що вони частину зерна та зернопродуктів знищують, забруднюють своїми екскрементами. При сильному зараженні зерно набуває специфічного неприємного запаху і стає непридатним для споживання. Хліб, випечений із борошна, ураженого кліщами, матиме гіркуватий смак. Найбільше розмножуються кліщі у вологі роки.

Особливо небезпечні шкідники хлібних запасів для насіння, де в першу чергу виїдають зародок. Пошкоджене насіннєве зерно втрачає схожість. 

Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. Стратегія захисту зернових запасів від шкідників ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розвитку, розмноження і шкідливості, залежно від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції, та поєднує комплекс профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.

Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання необхідного санітарного режиму в зерносховищах та прискладській території, створення несприятливих умов для розвитку і розмноження шкідників.

При ретельній підготовці складських приміщень до засипки зерна нового врожаю необхідно приділяти особливу увагу. Сховища потрібно звільняти від зерна, що в ньому зберігалось та зернових розсипів, відходів, сміття та очистити місця, де оселяються і накопичуються комірні шкідники. Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять їх дезінсекцію. Шкідники активно розмножуються в теплих і вологих умовах, тому важливо підтримувати оптимальний мікроклімат у сховищах.

Знезараження незавантажених зерносховищ хімічними препаратами є профілактичним заходом, оскільки зерно в складі відсутнє і, одночасно, винищувальним відносно тих шкідників, які є в наявності в приміщенні, обладнанні і прискладській території. Найкращим винищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінфекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). 

Зерносховища треба перевіряти не менше 2 разів на рік, а саме: весною, коли шкідники після зимівлі починають посилено живитись і розмножуватись, та влітку, перед засипкою зерна нового урожаю, а стан зернопродуктів перевіряти регулярно.