Експорт української продукції, протидія сказу, розвиток лабораторної мережі, фітосанітарна безпека та ефективне управління ресурсами — ці питання стали ключовими під час розширеного виїзного засідання колегії Держпродспоживслужби, яке відбулося 10 вересня у Рівному. 

У засіданні взяли участь заступник Міністра економіки та довкілля України Денис Башлик, Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби, керівники підприємств та установ системи, а також заступник голови Рівненської ОДА Олександр Кохан, народний депутат України Дмитро Соломчук та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

«Сьогодні Держпродспоживслужбі — 12 років. Майже третину цього шляху ми працюємо в умовах повномасштабної війни. І це зовсім інша реальність: повітряні тривоги, обстріли, зруйнована інфраструктура, заміновані території, складніша логістика. Але навіть у цих умовах держава не може поставити на паузу безпечність харчових продуктів, контроль здоров’я тварин, фітосанітарну безпеку чи захист споживачів. Навпаки — під час війни відповідальність стає ще більшою. Українська продукція продовжує виходити на світові ринки, наші фахівці працюють на кордоні, у лабораторіях і громадах, ми імплементуємо українське законодавство до європейських вимог та цифрові рішення. Система не зупинилася — вона змінюється і стає сильнішою», — наголосив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

Українські виробники продовжують отримувати нові можливості для експорту. Лише за вісім місяців 2026 року 34 підприємства отримали право постачати харчові продукти тваринного походження до ЄС. Загалом сьогодні таке право мають 236 українських підприємств.  За кожним таким дозволом стоїть велика робота — від перевірки виробництва до підтвердження відповідності вимогам країни призначення.

У 2026 році територіальні органи Держпродспоживслужби вже провели 207 позапланові заходи державного контролю для підтвердження відповідності потужностей вимогам Європейського Союзу. 

Під час колегії окремо наголосили: доступ до зовнішніх ринків — це не разове рішення, а постійне підтвердження відповідності вимогам країн-партнерів. Тому серед завдань — посилення контролю за експортними потужностями, якістю сертифікації вантажів та дотриманням вимог міжнародних протоколів

Ще одна тема, де за цифрами стоїть безпека людей і тварин, — сказ. За сім місяців 2026 року в Україні зафіксовано 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це на 173 менше, або приблизно на 30%, ніж за аналогічний період минулого року. 

Позитивна динаміка є у 17 областях. Водночас епізоотична ситуація залишається напруженою, а ризики, пов’язані з поширенням захворювання, — високими. 

Саме тому вакцинація домашніх тварин та пероральна імунізація диких м’ясоїдних залишаються серед основних інструментів боротьби зі сказом. Для регіонів визначено завдання забезпечити виконання запланованої вакцинації собак і котів та належно оцінити ефективність пероральної імунізації. 

На колегії говорили і про речі, які споживач часто навіть не помічає. Наприклад, про матеріали, що контактують із продуктами: упаковку, тару, посуд чи обладнання.

Завдання лабораторії — визначити, чи не мігрують із таких матеріалів у їжу потенційно небезпечні речовини. Йдеться, зокрема, про метали, фталати, бісфенол А та інші сполуки. 

Дві акредитовані лабораторії Держпродспоживслужби вже впровадили частину необхідних методів. Наступний крок — розширення таких можливостей: сучасне високоточне обладнання, нові методики, навчання фахівців та співпраця з референс-лабораторіями ЄС. 

Масштаб фітосанітарної роботи найкраще показують цифри. За вісім місяців 2026 року фахівці провели необхідні процедури для експорту понад 26 млн тонн рослин та рослинної продукції. Понад 24 млн тонн із них — зернові та олійні культури. 

За цей час оформлено понад 137,5 тис. фітосанітарних сертифікатів. І дедалі більша частина цієї роботи переходить у цифровий формат: понад 100 тис. сертифікатів уже передано через ePhyto HUB. 

Паралельно Україна розширює географію торгівлі. У 2026 році відкрито можливості для експорту до Китаю гороху та пшеничного борошна. Триває робота над новими можливостями для української продукції на ринках Канади, Китаю, В’єтнаму, Перу, Чилі та Непалу. 

Окремо учасники колегії говорили про те, що залишається «за кадром» щоденної роботи Держпродспоживслужби, але без чого система не може працювати ефективно: державне майно, земельні ділянки, енергоефективність та належне використання ресурсів. 

Колегія у Рівному стала можливістю звірити результати роботи регіонів і визначити, де потрібно рухатися швидше. Адже за кожним із цих напрямів — цілком конкретний результат: безпечна їжа, здорові тварини, конкурентний український експорт і довіра до продукції з України на світових ринках.