Ріпак – важлива технічна культура, вирощування якої супроводжується різноманітними проблемами. Актуальним питанням для значної частини сільгосптоваровиробників є оцінка фітосанітарного стану посівів озимого ріпаку. Обстеження посівів, дозволяє заздалегідь визначити заходи по догляду у весняний період. Щоб отримати гарний урожай, необхідно вчасно контролювати появу комах-шкідників, які завдають чималої шкоди, живлячись рослиною на різних етапах її розвитку.

Останніми роками в Україні масово поширюються прихованохоботники, які можуть знищити до 50 % урожаю ріпаку, якщо не контролювати їх інсектицидним обробками. Ранньою весною за температури ґрунту у шарі 0-2 см більше як +5 о С, а температури повітря +8-9 о С починає з’являтися великий ріпаковий стебловий (чорний) прихованохоботник. Контроль шкідника повинен бути здійснений до початку яйцекладки, оскільки личинка, яка відроджується одразу прогризає канал до центру стебла, звідки «дістати» її практично не можливо. Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте і достигає. Найбільшої шкоди рослина зазнає у випадку відкладання яєць у фазі від початку росту пагона до 30 см його висоти. Можуть пошкоджувати кореневу шийку. 

Другим на плантації ріпаку з’являється капустяний стебловий прихованохоботник.  Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття –  «бородавки». У пошкоджених рослин опадають листки, вони відстають у рості, погано розвиваються, стебла можуть ламатися, стручки передчасно світлішають і достигають. При сильному пошкоджені рослини навіть гинуть. 

У фазі цвітіння і формування генеративних органів, з’являється капустяний стручковий прихованохоботник. Пошкодження викликані ним – це своєрідні «ворота» для дуже небезпечних хвороб ріпаку: фомозу, альтернаріозу, сірої гнилі. Тому знищення шкідників є одночасно досить ефективним засобом запобігання ураження хворобами.

Ріпаковий насінневий прихованохоботник в посівах ріпаку з’являється в основному на початку цвітіння, найпізніше серед прихованохоботників. Харчуються спочатку бутонами, потім стручками. Шкідник може пошкодити 60-70 % стручків, що призводить до втрати 30 % врожаю. 

Для своєчасного виявлення та контролю прихованохоботників доцільно використовувати жовті чашки-пастки. Економічний поріг шкодочинності складає 10 жуків упродовж трьох днів на одну чашку. Жовті чашки незамінні для контролю шкідників до періоду цвітіння. Важливо знати та правильно використовувати пастки. Їх встановлюють вже при температурі грунту +5 о С. Залежно від розміру поля встановлюють відразу по декілька чашок: 

- на полі 25-50 га – 1-2 шт;

- від 50 до 100 га – 2-3 шт;

- від 100 га і більше – 4 шт (по одній з кожного краю поля). 

Для знищення цих шкідників важливо своєчасно проводити обприскування контактно-системними інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».