Продовжуємо Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову. Сьогодні розглянемо методи виявлення шкідника. Є два види: встановлення пасток та ловильних поясів.

Встановлення пасток. Перша поява жуків ясеневої златки збігається з періодом, коли цвіте робінія звичайна (Robinia pseudoacacia). В Україні, зазвичай, це травень-червень. Жуків приваблюють зелені або фіолетові пастки,  які висять як на відкритих просторах, так і під кронами насаджень.

Пастки вивішують на сонячній стороні, у випадку призмових - хоча б одна сторона повинна освітлюватись сонцем. Пастки найкраще вивішувати посередині крони між гілками (на висоті 5-8 м). Рекомендується встановлювати по одній пастці в межах кожного 1 кв. км, враховуючи усі фактори ризику: близькість до населених пунктів; місця проїзду та зупинки транспорту; лісові насадження; розсадники тощо. Якщо в межах 1 кв. км виявлені дерева із типовими ознаками заселення златкою, необхідно застосовувати комплекс фітосанітарних заходів відповідно до вимог чинного законодавства. Пастки рекомендується встановлювати за температури повітря 15°C, змінювати протягом 60 днів, перевіряти щонайменше при заміні або 2 рази за місяць.  

Встановлення ловильних поясів. У захисних смугах і лісових культурах можна використовувати метод ловильних дерев. Такі дерева використовуються, щоб привабити самок відкладати яйця та для подальшого вивчення щільності популяції. Ловильні дерева досі є одним із найефективніших засобів виявлення златки при дуже низькій щільності популяції.

Рекомендовані категорії “ловильних дерев”: 

• Дерева, що ростуть на відкритому просторі (вздовж узбіччя дороги або в полі); 
• Дерева, що ростуть у вигляді живоплоту (принаймні 2-3 сторони дерева здебільшого відкриті); 
• Дерева, які ростуть на узліссі чи по краю зелених насаджень, крона яких освітлена з 1-2 сторін.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про методи виявлення шкідника