Західний кукурудзяний жук є дуже небезпечним карантинним організмом для кукурудзи, який стрімко заселив значну територію України і становить суттєву небезпеку сільському господарству України. Шкідник походить з Центральної Америки. В Європі вперше виявлений в 1992 році на території Сербії. У серпні 2001 року в Закарпатській області виявлені поодинокі жуки в феромонних пастках. Західний кукурудзяний жук належить до родини листоїдів. Дорослі жуки мають овальне тіло довжиною 6-8мм, жовтувато-бурі з більш темними вусиками і жовтими смужками на надкрилах. Самці дрібніші від самок і мають більш темне забарвлення. Надкрила жовтувато-бурі із зеленкуватим відтінком, у самок – з трьома чорними смугами, які іноді мають вигляд пунктирних крапок. У самців вони зливаються в одну смугу, особливо в задній частині. Личинки білі, черв'якоподібні, довжиною до 13 мм.

Західний кукурудзяний жук має одну генерацію протягом року. Оптимальна температура для яйцекладки – 18 ͦ С. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину до 5 см. Дощова погода стимулює процес відкладання яєць. Самка в сухий ґрунт яйця не відкладає. Зимують яйця і витримують холод до – 10ᵒ С. Личинки відроджуються в травні, коли ґрунт прогрівається до 11ᵒ С, відразу починають живитися коренями кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та вилягання рослин, за якого неможливий механізований збір кукурудзи. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають і стебло набуває форми «гусячої шиї». Період розвитку личинок – три-чотири тижні. Імаго виходить з ґрунту в кінці липня – на початку серпня, їхня поява співпадає з періодом цвітіння кукурудзи. Жуки, мігруючи у пошуках корму, надають перевагу кукурудзяним полям, які приваблюють їх кольором та запахом. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього знижується врожайність. Дорослі жуки найактивніші в сутінках і на світанку.

Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє також вітер. Поширенням жука може слугувати завезення шкідників з об’єктами регулювання і транспортними засобами, які прибувають з країн, де розповсюджений шкідник, та природним його розселенням з вогнищ по всій території України.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 №716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» західний кукурудзяний жук входить до переліку карантинних організмів, обмежено поширених в Україні.

При проведенні обстежень в 2017-2018 роках спеціалістами управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області за допомогою феромонних пасток на посівах кукурудзи виявлено карантинний організм – західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) на площі 405,94 га. В 9 районах нашої області запроваджено карантинний режим. 

Впроваджуються заходи  з локалізації та ліквідації  регульованого шкідливого організму західного кукурудзяного жука на території Волинської області.