Головне управління  Держпродспоживслужби у Волинській області, наголошує, що при придбанні взуття належної якості, відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти (повернути) непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритом, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Такому обміну підлягає і взуття.

 Здійснити обмін взуття належної якості, споживач може та має право протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не був оголошений продавцем. Обмін взуття належної якості провадиться, якщо воно не використовувалося за призначенням і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, ярлики, а також розрахунковий документ, який був виданий споживачеві під час придбання товару. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Продавець зобов’язаний у день надходження взуття в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну взуття. При розірванні договору купівлі – продажу, розрахунки із споживачем провадяться, виходячи з вартості взуття на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

 При придбанні взуття неналежної якості, відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» в разі, якщо було придбано неякісне взуття або в процесі експлуатації встановлено дефекти будь-якого роду, споживач має право вимагати одного з наступних способів відновлення своїх прав:  пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;  відшкодування витрат на усунення недоліків товару. При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків взуття, вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк. 

Вимога споживача розглядається після пред’явлення споживачем розрахункового документа, з позначкою про дату продажу або іншого, що його замінює. Слід зазначити, що при експлуатації взуття може виникнути істотний недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, який виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. 

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:  розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;  вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника) товару. Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо взуття, гарантійний строк на яке не закінчився. 

Гарантійний строк експлуатації взуття 

Гарантійний строк – строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг. Як правило, такий строк встановлюється виробником, і його тривалість зазначається в спеціальному документі – гарантійному талоні. Тривалість гарантійного строку для взуття відповідно до державних стандартів України становить не менше 30 днів. Деякі виробники та суб’єкти господарювання можуть збільшувати гарантійний строк на взуття. Гарантійний строк експлуатації взуття обчислюється від дня покупки товару.

 Слід звернути увагу на той факт, що для взуття, яке було придбано не в сезон, початок перебігу гарантійного строку є не момент покупки, а початок відповідного сезону, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», а саме:

зимовий сезон – з 15 листопада по 15 березня; 

весняно-осінній – з 15 березня по 15 травня;

 літній – з 15 травня по 15 вересня. 

Таким чином, заяву щодо якості зимового взуття, придбаного влітку, продавець зобов`язаний прийняти протягом гарантійного терміну з початку зимового сезону, тобто з 15 листопада. Якщо продавець вважає вимоги споживача безпідставними, споживач має право вимагати від продавця проведення незалежної експертизи причин втрати якості взуття. 

Згідно з вимогами чинного законодавства, продавець повинен організувати проведення такої експертизи протягом трьох днів з моменту звернення. Споживач має право бути присутнім при проведенні експертизи, оскаржити її результати в судовому порядку.

 Як пред’явити вимогу продавцю? 

1.Складання заяви.  

В її тексті покупцеві необхідно вказати на предмет спору (наявність недоліків, дефектів або повернення взуття протягом 14 календарних днів, яке не було у використанні тощо), повідомити про права, гарантовані Законом України «Про захист прав споживачів» та сформулювати вимоги до продавця (щодо обміну взуття або повернення коштів у певний термін, щодо здійснення гарантійного ремонту тощо) ; 

2. Вручення заяви. 

Документ складається у двох примірниках, один з яких вручається продавцю або його представнику будь-яким способом із зазначенням дати складання (особисто під підпис або ж поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення). При поверненні коштів продавець зобов`язаний розглянути заяву не пізніше, як за 7 днів. При здійсненні ремонту або обміні товару – протягом 14 днів. Після закінчення даних термінів вимоги покупця повинні бути задоволені або надано вмотивовану відмову про їх задоволення. Слід зазначити, що відмова про задоволення, а також відсутність відповіді на подану заяву є підставою для звернення споживача до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області або до суду. 

На підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав.