Зберігання насіння – завершальний етап технологічного процесу, покликаний забезпечити збереження його життєздатності, сили росту, здатності проростати в польових умовах , реалізовувати генетичний потенціал росту, запобігати засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників. 

На зберігання закладають насіння, яке пройшло повний цикл післязбиральної обробки – сушіння, очищення, сортування.

Вирішальними факторами зберігання насіння є вологість насіння та температура.

Критична вологість для насіння пшениці, ячменю становить 14,5-15,5%, для кукурудзи - 13-14%, соняшнику – 7-9%.

У процесі дихання насіння виділяє воду, вуглекислий газ і значну кількість тепла, проте у сухому середовищі цей процес протікає повільно і не загрожує зберіганню. 

Негативно впливають на зберігання часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. 

Особливо небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, котрі можуть розмножуватись при вологості насіння 15-16%. Тому, щоб уникнути ураження насіння грибами, зберігати його треба при вологості, що нижча критичної на 3-4%, а для олійних культур на 2-3%.

У цьому випадку фізіологічні процеси проявляються лише у формі уповільненого дихання. 

При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. 

Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти контроль в лабораторії з визначення посівних якостей, а по закінченню терміну дії документа про якість насіння отримати новий. 

В усіх випадках зберігання, як вважав академік М.М. Кулєшов : « … до часу посіву насіння повинне мати високу схожість й здатність давати здорові й сильні рослини наступного покоління».