За лічені години оленка волохата або бронзівка волохата – може об’їсти цвіт і знищити майбутній врожай. Ці шкідники виїдають з квіток тичинки й маточку, обгризають пелюстки, частково можуть пошкоджувати і молоде листя. Імаго – жук 8,4-13,6 мм довжиною і 6-8 мм шириною. Забарвлення матово-чорне, надкрила в білих плямах. Все тіло комахи, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками. Розвивається шкідник в одному поколінні і мігрує з культури на культуру. Особливо небезпечна оленка волохата в посушливі роки. За оцінками спеціалістів, однією з причин зростання чисельності цього шкідника є те, що всі стадії його розвитку пов’язані з ґрунтом. 

Жуки зимують у ґрунті на глибині 15-40 см, виходять із місць зимівлі навесні – переважно в першій половині квітня. Початок масового льоту розпочинається зазвичай в період цвітіння кульбаби лікарської та продовжується до середини червня,  особливо активні шкідники в теплі та сонячні дні.  Окремі жуки літають до кінця літа. Коли холодно, під час дощу і на ніч ховаються в ґрунт.  

У червні спостерігається яйцекладка – жуки відкладають яйця в ґрунт під перегнилі рослинні рештки, часто в нори гризунів, на присадибних ділянках – в компостні ями, тощо. Кожна самка відкладає близько 15-20 яєць. Через деякий час з яєць відроджуються личинки, період розвитку яких триває близько двох місяців. Живиться личинка  винятково рослинними рештками, не пошкоджуючи коріння. 

Заляльковування відбувається наприкінці серпня – до середини вересня. Через 14-20 днів з’являються молоді жуки, які залишаються зимувати в ґрунті до наступного року. 

Заходи прості та доступні. Молодий жук зимує у коконі в землі, тому осінній обробіток  ґрунту дає можливість знищити імаго оленки. У ранкові та вечірні години жуки малоактивні, завмирають і не літають. Тому їх струшують з дерев та кущів на розстелену плівку, попередньо змочивши дерево водою. З низькорослих кущів їх можна зібрати вручну. Жуків оленки волохатої приваблює синій та фіолетовий кольори, що також можна використати для збирання шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраво сині чи фіолетові ємкості з холодною водою або з водою, «приправленою» одним з інсектицидів. У яблуневих садах застосовують інсектицид безпечний для бджіл та джмелів та ефективний від низки інших комах-шкідників саду (хрущів, гусениць листовійок, попелиць, кліщів, листоблішок). 

Захисні обробки потрібно проводити інсектицидами згідно із «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Суб’єкти господарювання мають завчасно сповіщати населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів. Під час проведення захисних заходів необхідно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами  «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».