Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» був прийнятий Верховною Радою 10 вересня 2021 року  у 2 читанні. 

8 січня 2022 року зміни до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі набули чинності.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу» та Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби 24.02.2020 № 146 -  державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу на території Волинської області здійснює Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

За словами головного спеціаліста відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у  Волинській області Тетяни Гвоздецької,  законотворці  насамперед керувалися необхідністю вдосконалити правове регулювання у сфері  реклами щодо протидії дискримінації та попередження проявів сексизму. З огляду на масовий характер впливу рекламних повідомлень, питання попередження дискримінації за ознакою статі в рекламі входить до порядку денного на рівні саморегулювання рекламної сфери, адже закріплюючись як соціальна норма, сексизм є одним із факторів нанесення соціальної, економічної та фізичної шкоди людям у реальному житті. Водночас гендерна рівність є невід’ємною умовою повноцінного здійснення прав людини та важливою умовою демократичного врядування. Закон України «Про рекламу» забороняє розміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) винятково як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

 Приклади дискримінаційної реклами:

1. Реклама, що тиражує стереотипні ролі, обмежуючи свободу життєвого вибору людини;

2. Реклама, що принижує ту чи іншу стать через транслювання стереотипних уявлень про інтелектуальні, фізичні, соціальні чи іншого роду переваги однієї статі над іншою;

3. Реклама, що використовує людину як прикрасу чи сексуальний об’єкт та/або містить натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не повязані з рекламованим продуктом, через двозначні вирази (зображення);

4. Реклама, що пропагує гендерно-обумовлене насильство.

Тема дискримінаційної реклами є, була і буде на  постійному контролі фахівців Головного управління Держпродспоживслужби.   

Так,  у місті Луцьку спеціалісти управління на наземному щиті на вулиці Карпенка-Карого,1/а зафіксували рекламу, на якій  зображена жінка як сексуальний об’єкт. Реклама не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв’язку з послугою, яка рекламується. Позування та пофарбування тіла жінки невідомою речовиною червоного кольору асоціюється з пропонуванням сексуальних послуг, адже червоний колір звикли визнавати кольором пристрасті. Таку рекламу можна розглядати  як рекламування проституції,  ніж якихось інших послуг. Зображена гола жінка в сексуально звабливій позі – саме це найперше впадає у вічі, лише потім споживач бачить вказівку на те, що є абонементне обслуговування та з 8-го березня надається знижка 15%. Напис "подаруй здоров’я та красу своїм коханим та близьким" зроблений значно меншим шрифтом та знаходиться поза зоною фокусування зору. Зважаючи на той факт, що реклама розміщена на вулиці на біл-борді, вона впливає на  свідомість дітей та молоді, формує гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартісну через принизливе позування та невербальні натяки.                                                                                                                                                                 

Ця реклама визнана дискримінаційною та такою, що порушує вимоги   Закону України «Про рекламу», а також пункту 5.2.9, та пункт 5.2.8 (а) статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011. Реклама не може вміщувати дискримінаційні твердження та реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманітарні та моральні норми, нехтують правилами пристойності. 

Ще одна реклама, що була розміщена в Луцьку, на  вулиці Карпенка-Карого,  визнана дискримінаційною за ознакою статі та такою, що порушує добросовісну маркетингову практику: «LA MURR  ОБЕРЕЖНО! НАША БІЛИЗНА ВИКЛИКАЄ ВАГІТНІСТЬ…Білизна і купальники ТМ: AJOUR* HiM*Bretelle…». Для привернення уваги споживачів у рекламі використано сексуальність людини. Зображені злегка оголені жінки, одна з яких сидить у звабливій еротичній позі.  Вже з контексту - натяки на доступність людини та сексуальні стосунки. Сам слоган: «Наша білизна викликає вагітність!» - має прямий натяк на статеві стосунки. Така реклама порушує етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтує правилами пристойності.  Зображення оголеного жіночого тіла виконує роль своєрідного тигера, який має привернути увагу  покупців чоловічої статі. Незважаючи на те, що використання оголеності в рекламі білизни є прийнятним та не суперечить українському рекламному законодавству, однак ми вирізнили в такій рекламі особливості позування, що поєднані з текстом. Подібний підхід є свідченням непрофесійності та використання недобросовісних маркетингових практик.

Рекламна конструкція у Ковелі, що мала б рекламувати акумуляторні батареї для автомобіля «Topla» виробництва Словенії, насправді зображає напівоголену жінку. Для привертання уваги споживачів, в рекламі використано сексуальність зображеної особи. Фотозображення жінки в нижній білизні та  звабливій позі, зовсім не пов'язане з рекламованим товаром.  Залежно від ступеня еротизації та контексту у деяких випадках сексуальні образи можна вважати прийнятними. Межа проходить там, де починаються натяки на доступність людини та сексуальні стосунки. Сам слоган: «ЗАВЕДЕ ВСЕ» - має натяк на статеві стосунки. Така реклама порушує етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтує правилами пристойності. Твердження –«заведе все» є дискримінаційним за ознаками  статі, родом і характером занять. 

   

Використання одноманітних рекламних месенжів, що містять натяки на статеві стосунки та сексуальність людей. 

Як зазначила Тетяна Гвоздецька, в  рекламі потрібно обережно використовувати моделі та образи, які впливають на формування способу життя, або можуть спричинити загрозу життю людей, особливо молоді. Реклама має відображати  реалістичні образи, зовнішність, поведінку жінок і чоловіків та запобігати приниженню. 

На сьогодні Законом  чітко визначені поняття  «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».

Так, частину першу статті 1 ЗУ «Про рекламу» доповнено двома новими абзацами:

дискримінаційна реклама - реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;

дискримінаційна реклама за ознакою статі - реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; рекламі в використані зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання;

 

Що стосується відповідальності  за порушення законодавства про рекламу, то наразі зміни відбулися в частинах шостій та  дванадцятій    статті 27 Закону України «Про рекламу», однак такі зміни не вплинули на розмір штрафів.  

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої  статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої  статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої  статті 27, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Звертаємо увагу, що в частину шосту статті 27 Закону, внесено  доповнення, однак штрафна санкція не змінилась. На рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Частина сьома статті 27 Закону, теж без змін: у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Щоб повідомити про  дискримінаційну рекламу, звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області: +38 0332 77-24-09, post@voldpss.gov.ua